|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | '''Тяжкий, -а, -е. '''1) Тяжелый. ''Тяжке колесо. ''Левиц. 2) Трудный. ''Тяжкі часи. ''Стор. М. Пр. 59. 3) Сильный, большой, великій. ''Лихо тяжке. ''Шевч. ''Тяжке нарікання. ''Єв. Мт. II. 18. Ум. '''Тяженький. ''' | | '''Тяжкий, -а, -е. '''1) Тяжелый. ''Тяжке колесо. ''Левиц. 2) Трудный. ''Тяжкі часи. ''Стор. М. Пр. 59. 3) Сильный, большой, великій. ''Лихо тяжке. ''Шевч. ''Тяжке нарікання. ''Єв. Мт. II. 18. Ум. '''Тяженький. ''' |
| | [[Категорія:Тя]] | | [[Категорія:Тя]] |
| − | ==Сучасні словники==
| |
| − | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
| |
| − | ТЯЖКИ́Й, а, е; вищ. ст. тяжчий, а, е.
| |
| − | 1. Який має велику вагу, значний вагою; важкий; протилежне легкий. Дуже тяжким видалось Хариті те відро з водою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 13); Кайдани тяжкі на Самсоні, Сліпий, сумний він і без сили (Леся Українка, I, 1951, 338); Кінь.. був зав'ючений боєприпасами і парував під тяжким вантажем (Олесь Гончар, III, 1959, 122); Варивон.. потягнув до себе ятір. — Ох, і тяжкий. Напевне, повно набилося риби (Михайло Стельмах, II, 1962, 206);
| |
| − | // Більший вагою, ніж звичайно мають подібні предмети. Дівчата й молодиці дбало сушать Під сонцем, на розпеченім асфальті, Тяжке, добірне зерно (Максим Рильський, III, 1961, 108);
| |
| − | // В якому відчувається велика вага через масивність, значні розміри і т. ін. Тяжкою баштою чорніє карагач (Микола Бажан, Вибр., 1940, 188); А гори Зімкнулись, як вежі тяжкі навкруги (Олесь Гончар, IV, 1960, 14);
| |
| − | // Густий, щільний (про тканину, виріб з тканини). На вікнах, мов чорні птиці, розпласталися тяжкі з пацьорками платки (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 100).
| |
| − | ♦ Тяжкий хрест нести — те саме, що Важкий хрест нести (див. важкий). Свиридові така уже фортуна випала: усі ці роки ходити у смертниках, то, хоч і жаль його, але хай сам несе свій тяжкий хрест (Михайло Стельмах, II, 1962, 18).
| |
| − | 2. Великий, масивний (про людину, тварину і частини їх тіла). Перепелиця пурхнула.. і, тріпочучи коротенькими крилами, ледве перенесла на кілька ступнів своє тяжке, сите тіло (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 18); Біжать отари, коні ржуть, реве Тяжкий бугай на буйнім пасовищі (Максим Рильський, I, 1956, 96); Він [гайдук] стояв тяжкий, кремезний, Склавши руки (Платон Воронько, Коли я.., 1962, 83); Він владно плив, на клекотіння водні Тяжкі долоні мірно кладучи (Микола Бажан, I, 1946, 141);
| |
| − | // Який здається значним вагою внаслідок утоми, слабості, болю і т. ін. З тяжкою од клопоту головою ходив він од варти до варти (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 159); Ноги робляться такі тяжкі, що без фізичних зусиль їх не можна переставляти (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 198).
| |
| − | 3. Позбавлений легкості, швидкості (про ходу, біг і т. ін.). Як відходили [панотчики], то червоний ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Лесь Мартович, Тв., 1954, 202).
| |
| − | 4. Здійснення, проведення чи подолання якого потребує великих зусиль, крайнього напруження. В тім гаю, У тій хатині, у раю, Я бачив пекло... Там неволя, Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають (Тарас Шевченко, II, 1963, 252); Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люди, потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею (Марко Вовчок, I, 1955, 110); Між нащадками знялася Боротьба тяжка, завзята (Леся Українка, I, 1951, 386); Йде найкраща кіннота світу, якій після семисотверстного тяжкого переходу.. нині стелеться попереду в осіннім світанні рівний, як море, таврійський степ (Олесь Гончар, II, 1959, 382);
| |
| − | // Який відбувається, проходить з напруженням, утрудненням, неспокійно, пов'язаний з неприємними фізичними відчуттями. Джмелик чув його тяжке дихання..; той чоловік був уже напівмертвий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 537); Під сосною спить Олекса Завертайло. Сон у нього тяжкий, гнітючий, неспокійний (Олександр Левада, Драми.., 1967, 123).
| |
| − | 5. Який несе з собою страждання, характеризується знегодами, труднощами, поневіряннями і т. ін. В тяжких обіймах білого терору тремтіло місто... (Володимир Сосюра, I, 1957, 474); Становище тяжке Противник насідає. Втрати величезні (Олесь Гончар, II, 1959, 426);
| |
| − | // Пов'язаний з фізичним чи розумовим напруженням, великими турботами або неприємностями; несприятливий. Понеділок, що, як каже напівжартівливо народне повір'я, є тяжкий день, був для нас таки й справді тяжким (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 222);
| |
| − | // Сповнений труднощів, нестатків, страждань, горя і т. ін. Невимовно тяжким було Тарасове життя в далекій неволі (Панас Мирний, V, 1955, 313); Тяжкі часи настали в родині Івана по смерті газди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 312); Минулого розбивши тьму, Стоїть Кобзар перед очима; Його тяжка й велична путь.. У даль простерлася, видима (Максим Рильський, III, 1961, 34); Жалілася [мати] на своє тяжке одиноке життя (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 74).
| |
| − | ♦ Тяжка година — те саме, що Лиха година (див. лихий1); Тяжкий хліб — робота, пов'язана з великими труднощами, напруженням і т. ін. — Тепер вірю, що буде в нас школа, хоч і тяжкий ваш [вчителя] хліб (Михайло Стельмах, II, 1962, 99).
| |
| − | 6. Значний за ступенем, інтенсивністю. Чого ж смутний, невеселий Іде [козак] — чуть не плаче? Якусь тяжку недоленьку Віщує козаче [серце]. Чує серце, та не скаже, Яке лихо буде (Тарас Шевченко, I, 1963, 107); Коли тут — лихо мені тяжке! — рознедужався Павло мій (Марко Вовчок, I, 1955, 4); У горі тяжкому хто б тобі втіху подав? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 310);
| |
| − | // Значний за силою прояву; значний за глибиною (про почуття, душевні страждання). Галин погляд світився тяжкою мукою (Панас Мирний, I, 1949, 391); Тяжкії ридання Співцеві знялися у грудях (Леся Українка, I, 1951, 346); Я ж буду знов пісні складати, В пісні я буду виливати Любов і розпач мій тяжкий... (Максим Рильський, I, 1960, 100); Тяжку журбу понесли селяни й у свої домівки, а другого дня прийшли до батюшки, щоб він відправив панахиду по безневинно убієнних [убитих] людях, які йшли до царя (Михайло Стельмах, I, 1962, 485);
| |
| − | // Найгірший, найбільший. Стали вони [Онисько і Василь] тяжкими ворогами. Кожен кожному робив перешкоди, кожен кожного судив між людьми (Панас Мирний, I, 1949, 218); Та ось раз підгледіла Ворона, хто її ворог тяжкий (Іван Франко, IV, 1950, 74); — Іноді просто аж кортить відкрити очі тому дурневі і показати йому, який він тяжкий ідіот! (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 511); У тяжких, нелюдських злиднях жив пригнічений народ (Наталя Забіла, Малим.., 1958, 31);
| |
| − | // Значний, великий, який несе з собою прикрощі, призводить до поганих наслідків. Стала [Оксана] вп'ять [знову] молитися і бога прохати, щоб простив їй сей тяжкий, смертельний гріх (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 458); — Усякий душогубець носитиме до віку до суду тяжкий гріх свій (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 99); [Роман:] Серденько моє, світе мій!.. На душі моїй лежить тяжка провина, і я мушу її виявити перед тобою... (Марко Кропивницький, II, 1958, 53); Тяжку втрату в домашньому господарстві Йонька зустрів ніби спокійно (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 514);
| |
| − | // Який глибоко, боляче вражає, викликає сильні переживання. Спливе їй на думку та проклята ніч, коли він [Чіпка] п'яний зневажив її, матір, тяжкими докорами... (Панас Мирний, I, 1949, 282); «Дурепа» — це тяжка образа для Фросі (Андрій Головко, I, 1957, 213); Був час, коли Клава боялася зустрічі з Тарасом.., вона передбачала тяжку розмову, душевні страждання (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 165);
| |
| − | // Дуже серйозний, небезпечний, який завдає мук, страждань (про хворобу, рану, хворобливий стан). Панночка у тяжкому, мабуть, недузі — бо звела очі вгору і вхопилась за лівий бік — тільки не крикне (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Після операції Шура деякий час лежала в тяжкому стані (Олесь Гончар, III, 1959, 180); Рана була тяжка, бо пролежав я, не встаючи з ліжка, майже півтора місяця (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 84); * Образно. Возз'єднана Україна, спираючись на дружбу і братню допомогу народів СРСР, не тільки швидко загоїла тяжкі рани, завдані війною, але й добилася дальшого піднесення своїх продуктивних сил (Комуніст України, 9, 1969, 8).
| |
| − | 7. Дуже сумний, гнітючий, безрадісний (про думки, почуття, настрій і т. ін.). Молюся, знову уповаю, І знову сльози виливаю, І думу тяжкую мою Німим стінам передаю (Тарас Шевченко, II, 1963, 303); Люди якісь залякані, сумні, жінки в чорних крепах.. враження (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 354); Зловісні спалахи шаріли навколо, й така туга розлита була в цьому невірному світлі, такі недобрі звуки порушували нічну тишу, що вся, здавалось, земля стогнала від тяжкого передчуття (Олександр Довженко, I, 1958, 283); Йому було якось не по собі, і Тимко знав, що.. це тяжке почуття буде мучити його ще дуже довго (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39).
| |
| − | 8. Дуже густий, непроглядний (про туман, імлу і т. ін.). У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє; Над ним хмарою чорніє Туман тяжкий... (Тарас Шевченко, I, 1963, 243); Грізний тупіт огнегривих коней Будив луну серед тяжкої мли (Максим Рильський, II, 1960, 89).
| |
| − | 9. Дуже густий, сильний і неприємний (про запах і т. ін.). Ляда в чулан одчинилася, і звідти тхнуло тяжким, кислим духом (Степан Васильченко, II, 1959, 17); В хаті було тяжке повітря. Вікно затулене ганчір'ям (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 104);
| |
| − | // Який утруднює дихання. Тривожна ніч, тяжка задуха Кругом на поле налягла (Павло Тичина, II, 1947, 62).
| |
| − | 10. Який виражає суворість, похмурість. Люди уникали тяжких Панкєвичевих очей, а він, як свердельцями, впивався ними в людські обличчя (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 156); Його тяжкий погляд перейшов на дівчину (Михайло Стельмах, I, 1962, 343).
| |
| − | 11. тільки ж., ким і без додатка, розм. Вагітна (у 1 знач.). — Жінка його тоді саме тяжка була отим сміттям, — кивнула Уляна на колиску, де пхинькала маленька дитина (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 437).
| |
| − | Ходити тяжкою — бути вагітною. — Тяжкою я ходжу, Свириде Яковлевичу (Михайло Стельмах, II, 1962, 102).
| |
| − | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
| |
| − | Орфографічний словник української мови: ТЯЖКИЙ
| |
| − | тяжки́й
| |
| − | прикметник
| |
| − |
| |
| − | Словник синонімів: ТЯЖКИЙ
| |
| − | ТЯЖКИЙ
| |
| − | важкий, не легкий, о. стопудовий; (хто) огрядний, масивний, опасистий; (- ноги) обважнілий; (- працю) виснажливий, сутужний, с. увередливий, каторжний; (час) трудний, скрутний; (подих) напружений, (сон) гнітючий, (- думки, ще) безрадісний, (ефект, ще) невідрадний; (шлях) тернистий; (- міру вияву) значний, інтенсивний; (докір) обтяжливийй; (- горе) глибокий; (танк) потужний; (гріх) великий, с. непростимий, неспокутимий, незамолймий, смертельний; (крок) незграбний; (- хворобу) небезпечний; (туман) густий, непроглядний; (погляд) похмурий, суворий; (
| |
| − | Українсько-російський словник: ТЯЖКИЙ
| |
| − | ТЯЖКИЙ
| |
| − | тяжёлый, книжн. тяжкий; (обременительный, огорчительный) тягостный; (связанный с трудностями, нелёгкий) трудный; бедственный
| |
| − | тяжке враження — тяжёлое [тягостное] впечатление
| |
| − | тяжке минуле — тяжёлое прошлое
| |
| − | тяжкі часи — трудные [тяжёлые] времена
| |
| − | Фразеологічний словник української мови: ТЯЖКИЙ
| |
| − | ТЯЖКИЙ
| |
| − |
| |
| − | запрягти́ / запряга́ти в (тяжке́) ярмо́ кого. Поневолити, примусити працювати на себе. Трикляття королю, полигачеві дуків, Що нас запріг облудою в ярмо (П. Грабовський); (Дяк:) Горить душа помститись на ляхах за наш скривджений народ: запрягли в тяжке ярмо нашого козака, одібрали усе, а тепереньки відбирають і дідівську віру (М. Лазорський); Чи вже собі ми ради не дамо, що й Вишневецький, виродок Ярема, свій власний кат, запріг тебе (Україну) в ярмо?! (Л. Костенко); Людей запрягають В тяжкі ярма, Орють лихо, лихом засівають, А що вродить, побачите, Які будуть жнива! (Т. Шевченко).
| |
| − |
| |
| − | нести́ свій (важки́й, тяжки́й) хрест. Терпляче зносити труднощі, все, що судилось і стало неминучим у чиємусь житті; виконувати свій обов’язок до кінця. Йому навіть приємно було уявляти себе убогим, забутим, стертим великим процесом. Він мученик і добровільно несе свій хрест (М. Коцюбинський); Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести (І. Франко); Тяжкий свій хрест мовчки несло жіноцтво у війну (М. Стельмах); — Кожному дано нести свій хрест — терпіння і надію (Б. Харчук).
| |
| − |
| |
| − | тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка. Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т. ін. Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський). звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський).
| |
| − |
| |
| − | тяжки́й хліб. Заробітки, здобуті важкою працею, великими зусиллями. — Тепер вірю, що буде в нас школа, хоч і тяжкий ваш (вчителя) хліб (М. Стельмах).
| |
| − | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
| |
| − |
| |
| − | ТЯЖКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. тя́жчий, а, е.
| |
| − |
| |
| − | 1. Який має велику вагу, значний вагою; важкий; протилежне легкий. Дуже тяжким видалось Хариті те відро з водою (Коцюб., І, 1955, 13); Кайдани тяжкі на Самсоні, Сліпий, сумний він і без сили (Л. Укр., І, 1951, 338); Кінь.. був зав’ючений боєприпасами і парував під тяжким вантажем (Гончар, III, 1959, 122); Варивон.. потягнув до себе ятір. — Ох, і тяжкий. Напевне, повно набилося риби (Стельмах, II, 1962, 206); // Більший вагою, ніж звичайно мають подібні предмети. Дівчата й молодиці дбало сушать Під сонцем, на розпеченім асфальті, Тяжке, добірне зерно (Рильський, III, 1961, 108); // В якому відчувається велика вага через масивність, значні розміри і т. ін. Тяжкою баштою чорніє карагач (Бажан, Вибр., 1940, 188); А гори Зімкнулись, як вежі тяжкі навкруги (Гончар, IV, 1960, 14); // Густий, щільний (про тканину, виріб з тканини). На вікнах, мов чорні птиці, розпласталися тяжкі з пацьорками платки (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 100).
| |
| − |
| |
| − | ◊ Тяжки́й хрест не́сти — те саме, що Важки́й хрест нести́ (див. важки́й). Свиридові така уже фортуна випала: усі ці роки ходити у смертниках, то, хоч і жаль його, але хай сам несе свій тяжкий хрест (Стельмах, II, 1962, 18).
| |
| − |
| |
| − | 2. Великий, масивний (про людину, тварину і частини їх тіла). Перепелиця пурхнула.. і, тріпочучи коротенькими крилами, ледве перенесла на кілька ступнів своє тяжке, сите тіло (Коцюб., І, 1955, 18); Біжать отари, коні ржуть, реве Тяжкий бугай на буйнім пасовищі (Рильський, І, 1956, 96); Він [гайдук] стояв тяжкий, кремезний, Склавши руки (Воронько, Коли я.., 1962, 83); Він владно плив, на клекотіння водні Тяжкі долоні мірно кладучи (Бажан, І, 1946, 141); // Який здається значним вагою внаслідок утоми, слабості, болю і т. ін. З тяжкою од клопоту головою ходив він од варти до варти (П. Куліш, Вибр., 1969, 159); Ноги робляться такі тяжкі, що без фізичних зусиль їх не можна переставляти (Тют., Вир, 1964, 198).
| |
| − |
| |
| − | 3. Позбавлений легкості, швидкості (про ходу, біг і т. ін.). Як відходили [панотчики], то червоний ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Март., Тв., 1954, 202).
| |
| − |
| |
| − | 4. Здійснення, проведення чи подолання якого потребує великих зусиль, крайнього напруження. В тім гаю, У тій хатині, у раю, Я бачив пекло… Там неволя, Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають (Шевч., II, 1963, 252); Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люди, потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею (Вовчок, І, 1955, 110); Між нащадками знялася Боротьба тяжка, завзята (Л. Укр., І, 1951, 386); Йде найкраща кіннота світу, якій після семисотверстного тяжкого переходу.. нині стелеться попереду в осіннім світанні рівний, як море, таврійський степ (Гончар, II, 1959, 382); // Який відбувається, проходить з напруженням, утрудненням, неспокійно, пов’язаний з неприємними фізичними відчуттями. Джмелик чув його тяжке дихання..; той чоловік був уже напівмертвий (Тют., Вир, 1964, 537); Під сосною спить Олекса Завертайло. Сон у нього тяжкий, гнітючий, неспокійний (Лев., Драми.., 1967, 123).
| |
| − |
| |
| − | 5. Який несе з собою страждання, характеризується знегодами, труднощами, поневіряннями і т. ін. В тяжких обіймах білого терору тремтіло місто… (Сос., І, 1957, 474); Становище тяжке. Противник насідає. Втрати величезні (Гончар, II, 1959, 426); // Пов’язаний з фізичним чи розумовим напруженням, великими турботами або неприємностями; несприятливий. Понеділок, що, як каже напівжартівливо народне повір’я, є тяжкий день, був для нас таки й справді тяжким (Збан., Єдина, 1959, 222); // Сповнений труднощів, нестатків, страждань, горя і т. ін. Невимовно тяжким було Тарасове життя в далекій неволі (Мирний, V, 1955, 313); Тяжкі часи настали в родині Івана по смерті газди (Коцюб., II, 1955, 312); Минулого розбивши тьму, Стоїть Кобзар перед очима; Його тяжка й велична путь.. У даль простерлася, видима (Рильський, III, 1961, 34); Жалілася [мати] на своє тяжке одиноке життя (Тют., Вир, 1964, 74).
| |
| − |
| |
| − | ◊ Тяжка́ годи́на — те саме, що Лиха́ годи́на (див. лихи́й1); Тяжки́й хліб — робота, пов’язана з великими труднощами, напруженням і т. ін. — Тепер вірю, що буде в нас школа, хоч і тяжкий ваш [вчителя] хліб (Стельмах, II, 1962, 99).
| |
| − |
| |
| − | 6. Значний за ступенем, інтенсивністю. Чого ж смутний, невеселий Іде [козак] — чуть не плаче? Якусь тяжку недоленьку Віщує козаче [серце]. Чує серце, та не скаже, Яке лихо буде (Шевч., І, 1963, 107); Коли тут — лихо мені тяжке! — рознедужався Павло мій (Вовчок, І, 1955, 4); У горі тяжкому хто б тобі втіху подав? (Зеров, Вибр., 1966, 310); // Значний за силою прояву; значний за глибиною (про почуття, душевні страждання). Галин погляд світився тяжкою мукою (Мирний, І, 1949, 391); Тяжкії ридання Співцеві знялися у грудях (Л. Укр., І, 1951, 346); Я ж буду знов пісні складати, В пісні я буду виливати Любов і розпач мій тяжкий… (Рильський, І, 1960, 100); Тяжку журбу понесли селяни й у свої домівки, а другого дня прийшли до батюшки, щоб він відправив панахиду по безневинно убієнних [убитих] людях, які йшли до царя (Стельмах, І, 1962, 485); // Найгірший, найбільший. Стали вони [Онисько і Василь] тяжкими ворогами. Кожен кожному робив перешкоди, кожен кожного судив між людьми (Мирний, І, 1949, 218); Та ось раз підгледіла Ворона, хто її ворог тяжкий (Фр., IV, 1950, 74); — Іноді просто аж кортить відкрити очі тому дурневі і показати йому, який він тяжкий ідіот! (Вільде, Сестри.., 1958, 511); У тяжких, нелюдських злиднях жив пригнічений народ (Забіла, Малим… 1958, 31); // Значний, великий, який несе з собою прикрощі, призводить до поганих наслідків. Стала [Оксана] вп’ять [знову] молитися і бога прохати, щоб простив їй сей тяжкий, смертельний гріх (Кв.-Осн., II, 1956, 458); — Усякий душогубець носитиме до віку до суду тяжкий гріх свій (П. Куліш, Вибр., 1969, 99); [Роман:] Серденько моє, світе мій!.. На душі моїй лежить тяжка провина, і я мушу її виявити перед тобою… (Кроп., II, 1958, 53); Тяжку втрату в домашньому господарстві Йонька зустрів ніби спокійно (Тют., Вир, 1964, 514); // Який глибоко, боляче вражає, викликає сильні переживання. Спливе їй на думку та проклята ніч, коли він [Чіпка] п’яний зневажив її, матір, тяжкими докорами… (Мирний, І, 1949, 282); «Дурепа» — це тяжка образа для Фросі (Головко, І, 1957, 213); Був час, коли Клава боялася зустрічі з Тарасом.., вона передбачала тяжку розмову, душевні страждання (Ткач, Плем’я.., 1961, 165); // Дуже серйозний, небезпечний, який завдає мук, страждань (про хворобу, рану, хворобливий стан). Панночка у тяжкому, мабуть, недузі — бо звела очі вгору і вхопилась за лівий бік — тільки не крикне (Вовчок, VI, 1956, 244); Після операції Шура деякий час лежала в тяжкому стані (Гончар, III, 1959, 180); Рана була тяжка, бо пролежав я, не встаючи з ліжка, майже півтора місяця (Сміл., Сашко, 1954, 84); * Образно. Возз’єднана Україна, спираючись на дружбу і братню допомогу народів СРСР, не тільки швидко загоїла тяжкі рани, завдані війною, але й добилася дальшого піднесення своїх продуктивних сил (Ком. Укр., 9, 1969, 8).
| |
| − |
| |
| − | 7. Дуже сумний, гнітючий, безрадісний (про думки, почуття, настрій і т. ін.). Молюся, знову уповаю, І знову сльози виливаю, І думу тяжкую мою Німим стінам передаю (Шевч., II, 1963, 303); Люди якісь залякані, сумні, жінки в чорних крепах.. Тяжкі враження (Коцюб., III, 1956, 354); Зловісні спалахи шаріли навколо, й така туга розлита була в цьому невірному світлі, такі недобрі звуки порушували нічну тишу, що вся, здавалось, земля стогнала від тяжкого передчуття (Довж., І, 1958, 283); Йому було якось не по собі, і Тимко знав, що.. це тяжке почуття буде мучити його ще дуже довго (Тют., Вир, 1964, 39).
| |
| − |
| |
| − | 8. Дуже густий, непроглядний (про туман, імлу і т. ін.). У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє; Над ним хмарою чорніє Туман тяжкий… (Шевч., І, 1963, 243); Грізний тупіт огнегривих коней Будив луну серед тяжкої мли (Рильський, II, 1960, 89).
| |
| − |
| |
| − | 9. Дуже густий, сильний і неприємний (про запах і т. ін.). Ляда в чулан одчинилася, і звідти тхнуло тяжким, кислим духом (Вас., II, 1959, 17); В хаті було тяжке повітря. Вікно затулене ганчір’ям (Чорн., Визвол. земля, 1950, 104); // Який утруднює дихання. Тривожна ніч, тяжка задуха Кругом на поле налягла (Тич., II, 1947, 62).
| |
| − |
| |
| − | 10. Який виражає суворість, похмурість. Люди уникали тяжких Панкєвичевих очей, а він, як свердельцями, впивався ними в людські обличчя (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 156); Його тяжкий погляд перейшов на дівчину (Стельмах, І, 1962, 343).
| |
| − |
| |
| − | 11. тільки ж., ким і без додатка, розм. Вагітна (у 1 знач.). — Жінка його тоді саме тяжка була отим сміттям, — кивнула Уляна на колиску, де пхинькала маленька дитина (Коцюб., І, 1955, 437).
| |
| − |
| |
| − | Ходи́ти тяжко́ю — бути вагітною. — Тяжкою я ходжу, Свириде Яковлевичу (Стельмах, II, 1962, 102).
| |
| − |
| |
| − | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 343.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
| |
| − | Тяжкий, -а, -е. 1) Тяжелый. Тяжке колесо. Левиц. І. 2) Трудный. Тяжкі часи. Стор. МПр. 59. 3) Сильный, большой, великій. Лихо тяжке. Шевч. Тяжке нарікання. Єв. Мт. II. 18. Ум. тяженький.
| |
| − |
| |
| − | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
| |
| − |
| |
| − | тяжки́й – прикметник
| |
| − |
| |
| − | відмінок однина множина
| |
| − | чол. р. жін. р. сер. р.
| |
| − | називний тяжки́й тяжка́ тяжке́ тяжкі́
| |
| − | родовий тяжко́го тяжко́ї тяжко́го тяжки́х
| |
| − | давальний тяжко́му тяжкі́й тяжко́му тяжки́м
| |
| − | знахідний тяжки́й, тяжко́го тяжку́ тяжке́ тяжкі́, тяжки́х
| |
| − | орудний тяжки́м тяжко́ю тяжки́м тяжки́ми
| |
| − | місцевий на/у тяжко́му, тяжкі́м на/у тяжкі́й на/у тяжко́му, тяжкі́м на/у тяжки́х
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | ==Іноземні словники==
| |
| − | ===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
| |
| − | тяжкий англійська
| |
| − | переклад та визначення "тяжкий", українська-англійська Словник онлайн
| |
| − |
| |
| − | додати переклад
| |
| − | Переклад на англійська:
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | heavy
| |
| − | (verb, adjv )
| |
| − | Автоматичний переклад:
| |
| − | severe
| |
| − | Приклад пропозиції з "тяжкий", памяті перекладів
| |
| − |
| |
| − | add example
| |
| − | Боб звик до тяжкої праці.
| |
| − |
| |
| − | Bob got used to hard work.
| |
| − | Ну й тяжка в тебе рука
| |
| − |
| |
| − | You have a strong hand, I tell you
| |
| − | Біда в тім, що заробив він такою тяжкою працею лише на якийсь дірявий казанок для юшки,І все життя мріяв про недосяжне
| |
| − |
| |
| − | Shame all that hard work didn' t amount to much more than a busted- up old gumbo pot and a dream that never got off the back porch
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
| |
| − | «Тяжкий» — четвёртый студийный альбом группы «Ляпис Трубецкой», который был выпущен 15 мая 2000 года. Песни «Серый», «Ася», «Чаечки» исполнялись «Ляписами» на сцене с начала 1990-х годов. Для альбома также были записаны композиции «Гоп-Хип-хоп», «Алюминиевые огурцы», которые в результате не вошли в него. Презентация альбома состоялась на аудиорынке, известном в народе как «Горбушка» под открытым небом. Вход был бесплатным. Чуть позже презентация альбома состоялась в стенах клуба «16 тонн». Во время работы над альбомом к группе «Ляпис Трубецкой» присоединился молодой тромбонист Иван Галушко, который первое время не числился в официальном составе группы. Его сценический дебют в составе «Ляписов» состоялся на презентации «Тяжкого» на «Горбушке», а с сентября 2000 года Иван стал постоянным участником минского коллектива.
| |
| − | ==Ілюстрації==
| |
| − | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
| |
| − | |- valign="top"
| |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тяжкий.jpg|x140px]]
| |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тяжкий.jpg|x140px]]
| |
| − | http://d3mlntcv38ck9k.cloudfront.net/content/konspekt_image/108786/d1a18db0_8a86_0131_f636_12313c0dade2.jpg
| |
| − | https://static12.insales.ru/files/1/4217/938105/original/podem-tyajestei-3.jpg
| |
| − | http://znaika.ru/synopsis_content/217ef2173cf999382c9b5bd6d62c0ddb7c8668aa9b143ddb17d89c/Znakomstvo%20s%20ponjatiem%20massa.files/image006.jpg
| |
