Відмінності між версіями «Диркач»
(Створена сторінка: '''Диркач, -ча, '''''м. ''= '''Деркач. ''' Категорія:Ди) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Диркач, -ча, '''''м. ''= '''Деркач. ''' | '''Диркач, -ча, '''''м. ''= '''Деркач. ''' | ||
[[Категорія:Ди]] | [[Категорія:Ди]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | '''ДЕРКАЧ 1, -а''', чол. Невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, який відзначається характерним скрипучим криком. ''Не співає соловейко, Лиш деркач дере, Вмерла вже весна кохана, Жаль мене бере'' (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 347); ''Висока трава чіплялася за ноги, скрипів деркач, кумкали жаби, але Сава Петрович нічого цього не помічав'' (Олесь Донченко, VI, 1957, 175); | ||
+ | * У порівняннях. ''Брехач — як деркач: усе дерчить'' (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 189). // Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 252. | ||
+ | |||
+ | '''ДЕРКАЧ 2, -а''', чол. | ||
+ | |||
+ | 1. Стертий віник. ''Весела загадка сміється, Що із брехні спекла калач, — Як свіжий — віником він зветься, А як пристаріє — деркач'' (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 317); ''Він.. пильно обтрусив старим деркачем великі й довгі, аж за коліно, чоботи й пішов до хати'' (Григорій Епік, Тв., 1958, 395); | ||
+ | |||
+ | * У порівняннях. ''Посіклася пишна грива, Мов деркач зробився хвіст'' (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 62). | ||
+ | |||
+ | 2. перен. ''Про щось обсмикане, обірване. — Треба вже, — заговорив панотець, — набрати для неї додільне платтячко, де ж їй ходити таким деркачем!'' (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 73); ''З мерзлої землі вставали деркачі брудного, дорідного, торішнього бур'яну'' (Іван Ле, Мої листи, 1945, 183). | ||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | '''Диркач, -ча, '''''м. ''= '''Деркач. ''' | ||
+ | |||
+ | || Деркач | ||
+ | # Коростель (птица). Rallus crex. А в очереті та деркач дере, пусти, мати, на юлицю, бо аж плач бере. Лавр. 32. | ||
+ | # Вѣникъ безъ листьевъ, голикъ. Баба вловила, в міх положила, деркачем била. Ном. № 9627. | ||
+ | # Названіе вола тонкаго и высокого, съ подтянутымъ животомъ. КС. 1898. VII. 46. | ||
+ | # Трещетка вѣтряная или ручная для спугиванія птицъ въ огородѣ или саду. Части ручн. деркача: па́льки, карбо́ваний вало́к, фіст. Шух. І. 112, 166, 167. | ||
+ | # Родъ игры съ трещеткой. Ив. 43. Ум. Дерка́чик. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: диркач.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: диркач1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: диркач2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Диркач3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| fQJ0ddqABnA}} | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | Деркач лучний (Crex crex) — невеликий птах родини пастушкових. | ||
+ | |||
+ | Свою назву цей птах отримав за гучний крик «дерк-дерк», який видає під час шлюбного періоду, перш за все вночі . Птах, що кричить, витягає шию вперед та час від часу повертає її у різні боки. Цей крик чути досить далеко — до 1 км й більше. | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
+ | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%87 Деркач]=== | ||
+ | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%BA Віник]=== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 15:18, 7 листопада 2021
Диркач, -ча, м. = Деркач.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДЕРКАЧ 1, -а, чол. Невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, який відзначається характерним скрипучим криком. Не співає соловейко, Лиш деркач дере, Вмерла вже весна кохана, Жаль мене бере (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 347); Висока трава чіплялася за ноги, скрипів деркач, кумкали жаби, але Сава Петрович нічого цього не помічав (Олесь Донченко, VI, 1957, 175);
- У порівняннях. Брехач — як деркач: усе дерчить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 189). // Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 252.
ДЕРКАЧ 2, -а, чол.
1. Стертий віник. Весела загадка сміється, Що із брехні спекла калач, — Як свіжий — віником він зветься, А як пристаріє — деркач (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 317); Він.. пильно обтрусив старим деркачем великі й довгі, аж за коліно, чоботи й пішов до хати (Григорій Епік, Тв., 1958, 395);
- У порівняннях. Посіклася пишна грива, Мов деркач зробився хвіст (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 62).
2. перен. Про щось обсмикане, обірване. — Треба вже, — заговорив панотець, — набрати для неї додільне платтячко, де ж їй ходити таким деркачем! (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 73); З мерзлої землі вставали деркачі брудного, дорідного, торішнього бур'яну (Іван Ле, Мої листи, 1945, 183).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Диркач, -ча, м. = Деркач.
|| Деркач
- Коростель (птица). Rallus crex. А в очереті та деркач дере, пусти, мати, на юлицю, бо аж плач бере. Лавр. 32.
- Вѣникъ безъ листьевъ, голикъ. Баба вловила, в міх положила, деркачем била. Ном. № 9627.
- Названіе вола тонкаго и высокого, съ подтянутымъ животомъ. КС. 1898. VII. 46.
- Трещетка вѣтряная или ручная для спугиванія птицъ въ огородѣ или саду. Части ручн. деркача: па́льки, карбо́ваний вало́к, фіст. Шух. І. 112, 166, 167.
- Родъ игры съ трещеткой. Ив. 43. Ум. Дерка́чик.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Деркач лучний (Crex crex) — невеликий птах родини пастушкових.
Свою назву цей птах отримав за гучний крик «дерк-дерк», який видає під час шлюбного періоду, перш за все вночі . Птах, що кричить, витягає шию вперед та час від часу повертає її у різні боки. Цей крик чути досить далеко — до 1 км й більше.