Відмінності між версіями «Жалити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
пожалити — I пожал ити жалю/, жа/лиш, док., перех. 1) Док. до жалити. 2) Жалити якийсь час. II пож алити лю, лиш, док., перех., діал. Пожаліти … Український тлумачний словник | пожалити — I пожал ити жалю/, жа/лиш, док., перех. 1) Док. до жалити. 2) Жалити якийсь час. II пож алити лю, лиш, док., перех., діал. Пожаліти … Український тлумачний словник | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 11:47, 24 жовтня 2016
Жалити, -лю, -лиш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п’яти. Нп. Їх хвала жалила як гостра кропива. Левиц.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
жалити — жалю/, жа/лиш, недок., перех. і без додатка. Викликати відчуття жару, свербежу, колючи чим небудь отруйним. || Колоти, ранити, впиваючись жалом … Український тлумачний словник
жалити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пожалити — I пожал ити жалю/, жа/лиш, док., перех. 1) Док. до жалити. 2) Жалити якийсь час. II пож алити лю, лиш, док., перех., діал. Пожаліти … Український тлумачний словник