Відмінності між версіями «Шерет»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ше]] | [[Категорія:Ше]] | ||
| + | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/Виноградний}} | ||
Версія за 09:43, 19 жовтня 2023
Шерет, -ту, м. = Шерех - те саме, що ше́рхіт. Чувся шерех, ніби по дереву терли величезним наждачним кружалом (Собко, Біле полум’я, 1952, 105); На полях, що розстилалися обабіч дороги, чулися невиразні шерехи: то тріск сухого бур’яну під чиїмись обережними кроками, то причаєне шарудіння, то стриманий писк (Тют., Вир, 1964, 187); Над Севастополем уже стояв ясний і свіжий ранок, сповнений легким шерехом хвиль, теплими вітрами (Кучер, Прощай.., 1957, 258); І чути злив осінніх шерех (Перв., І, 1958, 152); // у сполуч. із сл. ні , ані. Про абсолютну тишу; Пішла по Росі крига, це вже йде шерет.
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/Виноградний}}
