Відмінності між версіями «Заблискати»
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
'''Забли́скати''' | '''Забли́скати''' | ||
''дієслово доконаного виду'' | ''дієслово доконаного виду'' | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | '''Блискавка''' — електричний розряд між хмарами або між хмарою і землею. У процесі утворення опадів у хмарі відбувається електризація крапель або льодяних частинок. Внаслідок сильних висхідних потоків повітря в хмарі утворюються відокремлені області, заряджені різнойменними зарядами. Коли напруженість електричного поля у хмарі або між нижньою зарядженою областю і землею досягає пробійного значення, виникає блискавка. Блискавки поділяються на лінійні, пласкі, кулясті й чоткові. Лінійні блискавки спостерігають часто, а кулясті та чоткові — дуже рідко. | ||
+ | |||
+ | Блискавки утворюють в атмосфері електромагнітні коливання, так звані атмосферики, які перешкоджають радіозв'язку, особливо на довгих і середніх хвилях. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Рядок 21: | Рядок 26: | ||
Файл:Big 39578.jpg | Файл:Big 39578.jpg | ||
Файл:Dd4223ea7ca922450cf46ecd02f647c3.jpg | Файл:Dd4223ea7ca922450cf46ecd02f647c3.jpg | ||
+ | |||
+ | |||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] |
Поточна версія на 18:32, 19 жовтня 2016
Заблискати, -каю, -єш, гл. Засверкать. Серце в них розлютувалося, очі заблискали. Мог. 133. Як блискавка заблище знай, що твоя жона в дороге убрання прибірається. Рудч. Ск. II. 102.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
ЗАБЛИСКАТИ, аю, аєш, док. Почати блискати (у 1, 2 знач.). В її душі неначе схопилась буря, неначе над вербами загримів грім, заблискала блискавка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 61); І заблискали наші шаблі (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 116); Гостя заблискала своїми здоровенними зубами на випнутих щелепах (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 97).
Орфографічий словник української мови
Забли́скати дієслово доконаного виду
Цікаві факти
Блискавка — електричний розряд між хмарами або між хмарою і землею. У процесі утворення опадів у хмарі відбувається електризація крапель або льодяних частинок. Внаслідок сильних висхідних потоків повітря в хмарі утворюються відокремлені області, заряджені різнойменними зарядами. Коли напруженість електричного поля у хмарі або між нижньою зарядженою областю і землею досягає пробійного значення, виникає блискавка. Блискавки поділяються на лінійні, пласкі, кулясті й чоткові. Лінійні блискавки спостерігають часто, а кулясті та чоткові — дуже рідко.
Блискавки утворюють в атмосфері електромагнітні коливання, так звані атмосферики, які перешкоджають радіозв'язку, особливо на довгих і середніх хвилях.