Відмінності між версіями «Літопись»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Літопись, -сі, '''''ж. ''= '''ІІ. Лито́пис'''. К. ЧР. 104. | '''Літопись, -сі, '''''ж. ''= '''ІІ. Лито́пис'''. К. ЧР. 104. | ||
[[Категорія:Лі]] | [[Категорія:Лі]] | ||
| + | Літо́пис — історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Московщині та Білорусі, в якому оповідь велася за роками (хронологія). Писалися переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною. | ||
| + | Назва «літопис» походить від структури літопису, де твори починались зі слів «в літо». Літописи — важливі пам'ятки літератури, цінні джерела для дослідження слов'янської історії з давніх часів до XVIII століття включно. У них розповідається про походження східних слов’ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини між собою та з іншими народами, тощо. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до церковнослов'янської, а у період XV—XVIII ст. частина литовських літописів пишеться латиною.Україна має давні власні літописні традиції, які закладені ще на світанку виникнення писемності на Русі. Створювалися вони в Києві, Переяславі, Володимирі-Волинському, Галичі, Львові, Чернігові та інших містах. При цьому в різні часи виникло кілька різновидів літописів: | ||
| + | |||
| + | • княжі літописи, що укладалися, як правило, у центрі князівств; | ||
| + | |||
| + | • місцеві літописи, які створювалися в інших містах та монастирях; | ||
| + | |||
| + | • козацькі літописи, що виникли як своєрідні хроніки визвольних змагань козацтва. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Літопис — це літературний жанр у якому оповідь велася за роками (хронологія). Писалися переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною. | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | http://izbornyk.org.ua/litop/pics/radz_kyiv1.jpg | |
| − | + | ||
| − | + | https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTUjZisxDpZwWP63L4Qbs8BElWtxsUyC-_ULwFT0o-6sQK3G19O | |
| − | + | ||
| − | + | http://fs12.www.ex.ua/show/8026241/8026241.jpg?800 | |
| − | + | ||
| − | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 01:34, 19 жовтня 2016
Літопись, -сі, ж. = ІІ. Лито́пис. К. ЧР. 104. Літо́пис — історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Московщині та Білорусі, в якому оповідь велася за роками (хронологія). Писалися переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною.
Назва «літопис» походить від структури літопису, де твори починались зі слів «в літо». Літописи — важливі пам'ятки літератури, цінні джерела для дослідження слов'янської історії з давніх часів до XVIII століття включно. У них розповідається про походження східних слов’ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини між собою та з іншими народами, тощо. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до церковнослов'янської, а у період XV—XVIII ст. частина литовських літописів пишеться латиною.Україна має давні власні літописні традиції, які закладені ще на світанку виникнення писемності на Русі. Створювалися вони в Києві, Переяславі, Володимирі-Волинському, Галичі, Львові, Чернігові та інших містах. При цьому в різні часи виникло кілька різновидів літописів:
• княжі літописи, що укладалися, як правило, у центрі князівств;
• місцеві літописи, які створювалися в інших містах та монастирях;
• козацькі літописи, що виникли як своєрідні хроніки визвольних змагань козацтва.
Зміст
Сучасні словники
Літопис — це літературний жанр у якому оповідь велася за роками (хронологія). Писалися переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною.
Ілюстрації
http://fs12.www.ex.ua/show/8026241/8026241.jpg?800
