Відмінності між версіями «Осюдою»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 7: Рядок 7:
  
 
'''1.''' Цією дорогою, цим шляхом; у цьому напрямку. [Гострохвостий:] Сюдою дівчата ходять по воду, сюди виходять пісень послухати (Нечуй-Левицький, IX, 1967, 240); — Сюдою ближче, Ірцю, — вказала рукою Лаура (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 196).  
 
'''1.''' Цією дорогою, цим шляхом; у цьому напрямку. [Гострохвостий:] Сюдою дівчата ходять по воду, сюди виходять пісень послухати (Нечуй-Левицький, IX, 1967, 240); — Сюдою ближче, Ірцю, — вказала рукою Лаура (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 196).  
Тудою й сюдою
+
 
 +
Тудою й сюдою
  
 
'''2.''' У місце, назване раніше або відоме з наявної ситуації. — Розстріляли, сучі сини. Ось, бачите, дірка. Сюдою увійшла [куля], а сюдою ось вийшла (Олександр Довженко, I, 1958, 344).
 
'''2.''' У місце, назване раніше або відоме з наявної ситуації. — Розстріляли, сучі сини. Ось, бачите, дірка. Сюдою увійшла [куля], а сюдою ось вийшла (Олександр Довженко, I, 1958, 344).
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2016 року]]
 
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Поточна версія на 16:18, 17 листопада 2016

Осюдо́ю, нар. Вотъ этою дорогою. Ходім, брате, осюдою. Рудч. Ск. І. 208.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Осюдо́ю, присл., розм. (те саме,що й сюдою)

1. Цією дорогою, цим шляхом; у цьому напрямку. [Гострохвостий:] Сюдою дівчата ходять по воду, сюди виходять пісень послухати (Нечуй-Левицький, IX, 1967, 240); — Сюдою ближче, Ірцю, — вказала рукою Лаура (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 196).

Тудою й сюдою

2. У місце, назване раніше або відоме з наявної ситуації. — Розстріляли, сучі сини. Ось, бачите, дірка. Сюдою увійшла [куля], а сюдою ось вийшла (Олександр Довженко, I, 1958, 344).