Відмінності між версіями «Зброя»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
'''Збро́я, -ро́ї, '''''ж. ''Оружіе. ''То старшая сестра коника виводить, а середульша зброю виносить. ''Макс. (1849), 7. ''Хто не має зброї, най не йде в бої''Ном. № 4208.  
+
'''Зброя''', загальна назва пристроїв і засобів, вживаних в озброєній боротьбі для знищення живої сили противника, його техніки і споруд. Розвиток залежить від способу виробництва і особливо від рівня розвитку продуктивних сил. Відкриття нових фізичних законів і джерел енергії приводить до появи ефективніших або новіших видів, що викликає значні, а інколи і корінні зміни в способах і формах ведення бойових дій і в організації військ. У свою чергу,зброя розвивається під впливом військового мистецтва, яке висуває вимоги по поліпшенню характеристик вже існуючого озброєння і створенню його нового вигляду.
 
[[Категорія:Зб]]
 
[[Категорія:Зб]]
  
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
1. Знаряддя для нападу або оборони. А тим часом Запорозьку зброю Виніс батько із комори (Тарас Шевченко, I, 1951, 280); На столі лежить старовинна зброя: іржаві шаблі, пістолети, стара рапіра, патронташі і інше (Степан Васильченко, III, 1960, 193); — Хто тут? — придушеним голосом промовив Андрій, схопившись одразу за зброю (Олександр Довженко, I, 1958, 242); — То теж зброя? — кивнула Шура на труби. — Питаєте! То міномети 82! (Олесь Гончар, III, 1959, 171);
 +
 +
//  Сукупність засобів для ведення війни, бою; озброєння. Ідуть переможці, герої, сіяють шоломів моря. І слава радянської зброї над світом встає, як зоря! (Володимир Сосюра, Щоб сади.., 1947, 23); Це ж новочасні миру голуби — Оці лункі, стрімкі аероплани, Які на дужих раменах несуть Не атомну а чи водневу зброю, А мирних, працьовитих, невсипущих Іванів, Янів, Жалів, Гансів, Джонів (Максим Рильський, III, 1961, 223). Брати зброю в руки — починати воювати, боротися. Треба за всяку ціну знайти Максима Бобровника, треба брати зброю в руки (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 43); До зброї — заклик до бою або взагалі до збройної боротьби. Раптом крик: — Товариші!.. Скоріш нагору! До зброї всі! У місті ворог! (Володимир Сосюра, I, 1957, 422); Всі до одного повинні зараз стати до зброї, до оборони революції (Василь Еллан, II, 1958, 226); Із (зі) зброєю в руках — будучи озброєним, маючи справу безпосередньо зі зброєю. Українські письменники під час Великої Вітчизняної війни переважною більшістю своєю були на фронтах і брали участь із зброєю в руках у боротьбі проти фашистів (Павло Тичина, III, 1957, 308); Обернути зброю проти кого — чого — почати воювати, боротися проти того, з ким—чим до цього були мирпі стосунки.
 +
 
 +
2. Уживається як символ військової справи. [Кассандра:] Він такий хисткий, він молоденький, ніжний — не до зброї, до ліри.. він удався, до весняних пісень... (Леся Українка, II, 1951, 273); Бійці обступили своїх братів по зброї. — Куди? Звідки? — На Братіславу, з Праги! (Олесь Гончар, III, 1959, 445).
 +
 
 +
3. Засіб для боротьби з ким-, чим-небудь, для досягнення якої-небудь мети. Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів Станеш ти кращим мечем на катів (Леся Українка, I, 1951, 126); — Порадь мене, як побороти страждання? Якою зброєю? — Працею (Олександр Довженко, I, 1958, 350); В процесі комуністичного виховання нової людини наша партія надає величезного значення такій гострій ідеологічній зброї, як література і мистецтво (Комуніст України, 12, 1963, 25).
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ХЗброя.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зброя1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зброя2.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зброя3.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
==Медіа==
 
 
==Див. також==
 
 
==Джерела та література==
 
 
==Зовнішні посилання==
 
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
 
[[Категорія:Слова 2016 року]]
 
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Версія за 16:33, 18 жовтня 2016

Зброя, загальна назва пристроїв і засобів, вживаних в озброєній боротьбі для знищення живої сили противника, його техніки і споруд. Розвиток залежить від способу виробництва і особливо від рівня розвитку продуктивних сил. Відкриття нових фізичних законів і джерел енергії приводить до появи ефективніших або новіших видів, що викликає значні, а інколи і корінні зміни в способах і формах ведення бойових дій і в організації військ. У свою чергу,зброя розвивається під впливом військового мистецтва, яке висуває вимоги по поліпшенню характеристик вже існуючого озброєння і створенню його нового вигляду.


Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Знаряддя для нападу або оборони. А тим часом Запорозьку зброю Виніс батько із комори (Тарас Шевченко, I, 1951, 280); На столі лежить старовинна зброя: іржаві шаблі, пістолети, стара рапіра, патронташі і інше (Степан Васильченко, III, 1960, 193); — Хто тут? — придушеним голосом промовив Андрій, схопившись одразу за зброю (Олександр Довженко, I, 1958, 242); — То теж зброя? — кивнула Шура на труби. — Питаєте! То міномети 82! (Олесь Гончар, III, 1959, 171);

// Сукупність засобів для ведення війни, бою; озброєння. Ідуть переможці, герої, сіяють шоломів моря. І слава радянської зброї над світом встає, як зоря! (Володимир Сосюра, Щоб сади.., 1947, 23); Це ж новочасні миру голуби — Оці лункі, стрімкі аероплани, Які на дужих раменах несуть Не атомну а чи водневу зброю, А мирних, працьовитих, невсипущих Іванів, Янів, Жалів, Гансів, Джонів (Максим Рильський, III, 1961, 223). Брати зброю в руки — починати воювати, боротися. Треба за всяку ціну знайти Максима Бобровника, треба брати зброю в руки (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 43); До зброї — заклик до бою або взагалі до збройної боротьби. Раптом крик: — Товариші!.. Скоріш нагору! До зброї всі! У місті ворог! (Володимир Сосюра, I, 1957, 422); Всі до одного повинні зараз стати до зброї, до оборони революції (Василь Еллан, II, 1958, 226); Із (зі) зброєю в руках — будучи озброєним, маючи справу безпосередньо зі зброєю. Українські письменники під час Великої Вітчизняної війни переважною більшістю своєю були на фронтах і брали участь із зброєю в руках у боротьбі проти фашистів (Павло Тичина, III, 1957, 308); Обернути зброю проти кого — чого — почати воювати, боротися проти того, з ким—чим до цього були мирпі стосунки.

2. Уживається як символ військової справи. [Кассандра:] Він такий хисткий, він молоденький, ніжний — не до зброї, до ліри.. він удався, до весняних пісень... (Леся Українка, II, 1951, 273); Бійці обступили своїх братів по зброї. — Куди? Звідки? — На Братіславу, з Праги! (Олесь Гончар, III, 1959, 445).

3. Засіб для боротьби з ким-, чим-небудь, для досягнення якої-небудь мети. Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів Станеш ти кращим мечем на катів (Леся Українка, I, 1951, 126); — Порадь мене, як побороти страждання? Якою зброєю? — Працею (Олександр Довженко, I, 1958, 350); В процесі комуністичного виховання нової людини наша партія надає величезного значення такій гострій ідеологічній зброї, як література і мистецтво (Комуніст України, 12, 1963, 25).

Ілюстрації

ХЗброя.jpg Зброя1.jpg Зброя2.jpg Зброя3.jpg