Відмінності між версіями «Дешево»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Дешево, '''''нар. ''Дешево. Ум. '''Дешевенько.''' Категорія:Де) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дешево, '''''нар. ''Дешево. Ум. '''Дешевенько.''' | '''Дешево, '''''нар. ''Дешево. Ум. '''Дешевенько.''' | ||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | * Присл. до дешевий 1) — А в мене овесець важненький, дешево віддам (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 10); — Але ти ще не знаєш, яку ми тобі ціну запропонуєм? — Яку? — Твоє власне життя! Хіба дешево, га? (Олесь Гончар, II, 1959, 349). | ||
| + | 2)Без великих зусиль; легко. [Касьян:] Озброюйтесь, хлоп'ята, мерщій! [Олексій:] Не віддамо себе дешево! (Марко Кропивницький, V, 1959, 557). | ||
| + | * Дешево відбутися (одбутися) — без особливих ускладнень позбутися можливих дуже важких наслідків. — Ось, — показав фельдфебель безпалу ліву руку, — бачив, як одчесало? Мов бритвою! .. — Скажи спасибі, що дешево відбувся (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 77); — Тільки ще один, крім нього [Артема] був легко поранений. — Ну, це ми дешево одбулись! — озвавсь котрийсь (Андрій Головко, II, 1957, 571); Дешево і сердито — про щось загальноприступне і таке, що відповідає своєму призначенню. | ||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | [[Файл:881671.jpg|безрамки]] | ||
| + | |||
| + | == Джерела та література == | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 260 | ||
[[Категорія:Де]] | [[Категорія:Де]] | ||
Поточна версія на 21:20, 24 жовтня 2016
Дешево, нар. Дешево. Ум. Дешевенько.
Сучасні словники
- Присл. до дешевий 1) — А в мене овесець важненький, дешево віддам (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 10); — Але ти ще не знаєш, яку ми тобі ціну запропонуєм? — Яку? — Твоє власне життя! Хіба дешево, га? (Олесь Гончар, II, 1959, 349).
2)Без великих зусиль; легко. [Касьян:] Озброюйтесь, хлоп'ята, мерщій! [Олексій:] Не віддамо себе дешево! (Марко Кропивницький, V, 1959, 557).
- Дешево відбутися (одбутися) — без особливих ускладнень позбутися можливих дуже важких наслідків. — Ось, — показав фельдфебель безпалу ліву руку, — бачив, як одчесало? Мов бритвою! .. — Скажи спасибі, що дешево відбувся (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 77); — Тільки ще один, крім нього [Артема] був легко поранений. — Ну, це ми дешево одбулись! — озвавсь котрийсь (Андрій Головко, II, 1957, 571); Дешево і сердито — про щось загальноприступне і таке, що відповідає своєму призначенню.
Ілюстрації
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 260
