Відмінності між версіями «Денцівка»
(Створена сторінка: '''Денцівка, -ки, '''''ж. ''= '''Сопілка. '''Вх. Зн. 14. Категорія:Де) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | Денцівка | |
[[Категорія:Де]] | [[Категорія:Де]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2023 року]] | ||
| + | ==Словник української мови Грінченка== | ||
| + | '''Денцівка''', '''-ки''' ''ж''. = сопілка. Вх. Зн. 14. | ||
| + | ==Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.== | ||
| + | '''ДЕНЦІ́ВКА''', '''и''', ''жін''., зах. Музичний інструмент типу сопілки. ''Він сідав десь на узбіччю гори, виймав '''денцівку'''.. і вигравав немудрі пісні, яких навчився од старших'' (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 308); [Юрасик:] ''А я, Чугайстере, дарую вам '''денцівку''', Мою грайливу бузинову цівку. Послухайте, яка вона співуча, Коли заграю, чує кожна круча'' (Платон Воронько, Казка.., 1957, 77). | ||
| + | ==Хоткевич Г — Музичні інструменти Українського народу — Х. 1930== | ||
| + | '''Денцівка''' — український народний інструмент, схожий на сопілку, але відрізняється від неї призматичною формою та косим зрізом губника.<br /> | ||
| + | ''Дводенцівка'' (інші назви ''джоломіга'', ''двійниця'' та ін.) — різновид денцівки. | ||
| + | ==Синоніми== | ||
| + | СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм. (з трубчастого стебла якої-небудь рослини); ЗУБІ́ВКА, ТЕЛЕ́НКА, ФЛОЯ́РА[ФЛОЄ́РА], ФУЯ́РА діал., ФУЯ́РКА (різновиди сопілки, поширені, зокрема, на Гуцульщині); ЦІВНИ́ЦЯ (старовинна багатоствольна сопілка); ПИ́ЩИК (спрощений різновид цього інструменту, що видає високі протяжні звуки). | ||
| + | ==Приклади вживання== | ||
| + | 1. Він сідав десь на узбіччю гори, виймав '''денцівку''' .. і вигравав немудрі пісні, яких навчився од старших. (М. Коцюбинський)<br /> | ||
| + | 2. По вечері сьогодні довго всі не спали, бо Яків усіх смішив. До того ще й музикант він: і на скрипку, і на флояру, на '''денцівку''', .. на усяку тобі музику. (Г. Хоткевич)<br /> | ||
| + | 3. [Юрасик:] А я, Чугайстере, дарую вам '''денцівку''', Мою грайливу бузинову цівку. Послухайте, яка вона співуча, Коли заграю, чує кожна круча. (П. Воронько) | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 12:44, 10 квітня 2023
Денцівка
Зміст
Словник української мови Грінченка
Денцівка, -ки ж. = сопілка. Вх. Зн. 14.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.
ДЕНЦІ́ВКА, и, жін., зах. Музичний інструмент типу сопілки. Він сідав десь на узбіччю гори, виймав денцівку.. і вигравав немудрі пісні, яких навчився од старших (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 308); [Юрасик:] А я, Чугайстере, дарую вам денцівку, Мою грайливу бузинову цівку. Послухайте, яка вона співуча, Коли заграю, чує кожна круча (Платон Воронько, Казка.., 1957, 77).
Хоткевич Г — Музичні інструменти Українського народу — Х. 1930
Денцівка — український народний інструмент, схожий на сопілку, але відрізняється від неї призматичною формою та косим зрізом губника.
Дводенцівка (інші назви джоломіга, двійниця та ін.) — різновид денцівки.
Синоніми
СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм. (з трубчастого стебла якої-небудь рослини); ЗУБІ́ВКА, ТЕЛЕ́НКА, ФЛОЯ́РА[ФЛОЄ́РА], ФУЯ́РА діал., ФУЯ́РКА (різновиди сопілки, поширені, зокрема, на Гуцульщині); ЦІВНИ́ЦЯ (старовинна багатоствольна сопілка); ПИ́ЩИК (спрощений різновид цього інструменту, що видає високі протяжні звуки).
Приклади вживання
1. Він сідав десь на узбіччю гори, виймав денцівку .. і вигравав немудрі пісні, яких навчився од старших. (М. Коцюбинський)
2. По вечері сьогодні довго всі не спали, бо Яків усіх смішив. До того ще й музикант він: і на скрипку, і на флояру, на денцівку, .. на усяку тобі музику. (Г. Хоткевич)
3. [Юрасик:] А я, Чугайстере, дарую вам денцівку, Мою грайливу бузинову цівку. Послухайте, яка вона співуча, Коли заграю, чує кожна круча. (П. Воронько)
