Відмінності між версіями «Диби»
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
♦ На диби ставати (зводитися і т. ін.): а) ставати (зводитися і т. ін.) на задні ноги. Булані від несподіванки з хропінням звелися на диби, скрутилися і рвонулись на зруб (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 99); б) вертикально, сторч ставати (зводитися і т. ін.). Сапери-підривники підкладали під порожні доти десятки кілограмів толу, і доти з веселим ревом підіймалися з землі і майже цілі ставали на диби (Олесь Гончар, I, 1954, 53); в) чинити опір, збуджено протидіяти, заперечувати проти чого-небудь. Тут стала на диби й Орися. Вона категорично відмовилася грати дівчину, подружку Оксани (Ірина Вільде, Повнол. діти, 1960, 293). | ♦ На диби ставати (зводитися і т. ін.): а) ставати (зводитися і т. ін.) на задні ноги. Булані від несподіванки з хропінням звелися на диби, скрутилися і рвонулись на зруб (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 99); б) вертикально, сторч ставати (зводитися і т. ін.). Сапери-підривники підкладали під порожні доти десятки кілограмів толу, і доти з веселим ревом підіймалися з землі і майже цілі ставали на диби (Олесь Гончар, I, 1954, 53); в) чинити опір, збуджено протидіяти, заперечувати проти чого-небудь. Тут стала на диби й Орися. Вона категорично відмовилася грати дівчину, подружку Оксани (Ірина Вільде, Повнол. діти, 1960, 293). | ||
===Словник синонімів=== | ===Словник синонімів=== | ||
| − | + | ДИ́БИ (дві довгі жердини з набитими приступками, на яких ходять), ХОДУ́ЛІ, ХІ́ДЛІдіал.,ХІДЛЯКИ́діал.Він, обіп’явшись білим простирадлом та ставши на сукуваті диби-ходулі, ішов по садках полохати закоханих (О. Гончар); Паничі учаться на хідлях ходити (Словник Б. Грінченка). | |
НОГА́ (одна з двох нижніх кінцівок у людини),ХОДУ́ЛІмн., розм.;ЛА́ПАзневажл.,фам. (звичайно велика, незграбна). Плигнув [Микола] під ковдру, витягнув ноги і блаженно посміхнувся - нагасався-таки за день. Ніби й нічого не робив, а он як гудуть ходулі (Ю. Збанацький). | НОГА́ (одна з двох нижніх кінцівок у людини),ХОДУ́ЛІмн., розм.;ЛА́ПАзневажл.,фам. (звичайно велика, незграбна). Плигнув [Микола] під ковдру, витягнув ноги і блаженно посміхнувся - нагасався-таки за день. Ніби й нічого не робив, а он як гудуть ходулі (Ю. Збанацький). | ||
Версія за 10:45, 3 грудня 2015
Диби, -бів, ж. мн. 1) Ходули. Левиц. Пов. 90. 2) Колодки, деревянныя бревна съ отверстіями внутри, куда вкладываются ноги арестантовъ. КС. 1885. X. 231. Забили їх у диби. Рудч. Ск. І. 210. Будем літо літувати в Станікові на риночку, в тяжких дибах, в зелізочку. Ум. Дибки, дибиці, дибці. К. Досв. 107. Ой дубові дибки, залізні кайдани! по степах ви, по комишах наших розганяли. К. Досв. 107. Ой на нот диби, на руки дибиці, оце тобі, вражий сину, славні молодиці. Лавр. 61.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник
ДИ́БИ, диб, мн. (одн. диба, и, жін.). Дві довгі жердини з набитими на них приступками, на які стають і ходять, переставляючи жердини. Декотрі [хатки].. були підперті од низу височенькими стовпами.. Здається тобі, що вони стоять або на дибах, або на химерних ногах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 49); Тук-тук — повільно стукало щось на гайку, мов ішло щось на дибах (Степан Васильченко, II, 1959, 61). ♦ На диби ставати (зводитися і т. ін.): а) ставати (зводитися і т. ін.) на задні ноги. Булані від несподіванки з хропінням звелися на диби, скрутилися і рвонулись на зруб (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 99); б) вертикально, сторч ставати (зводитися і т. ін.). Сапери-підривники підкладали під порожні доти десятки кілограмів толу, і доти з веселим ревом підіймалися з землі і майже цілі ставали на диби (Олесь Гончар, I, 1954, 53); в) чинити опір, збуджено протидіяти, заперечувати проти чого-небудь. Тут стала на диби й Орися. Вона категорично відмовилася грати дівчину, подружку Оксани (Ірина Вільде, Повнол. діти, 1960, 293).
Словник синонімів
ДИ́БИ (дві довгі жердини з набитими приступками, на яких ходять), ХОДУ́ЛІ, ХІ́ДЛІдіал.,ХІДЛЯКИ́діал.Він, обіп’явшись білим простирадлом та ставши на сукуваті диби-ходулі, ішов по садках полохати закоханих (О. Гончар); Паничі учаться на хідлях ходити (Словник Б. Грінченка). НОГА́ (одна з двох нижніх кінцівок у людини),ХОДУ́ЛІмн., розм.;ЛА́ПАзневажл.,фам. (звичайно велика, незграбна). Плигнув [Микола] під ковдру, витягнув ноги і блаженно посміхнувся - нагасався-таки за день. Ніби й нічого не робив, а он як гудуть ходулі (Ю. Збанацький).
Ілюстрації
|
|
|
|
