Відмінності між версіями «Ярина»

Версія за 14:08, 1 грудня 2015

Ярина, -ни, ж. Яровой хлѣбъ, яровые посѣвы, яровое поле. Ішла дівка яриною, ярина леліє. Нп. Ой орав милий у ярині. Чуб. III. 167.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Сходи або посіви ярих культур. За річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 17); В полі густо кущилась ярина, буйно зеленіли озимі (Петро Панч, I, 1956, 591); Зелені сходи ярини купалися в росах (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 183). 2. діал. Городина, овочі. [Осел:] Цілий день возив [хазяїн] мною гарбузи, дині, моркву, огірки і всяку ярину з огороду (Іван Франко, IV, 1950, 79).

Словник синонімів

яровина, Г. городина

Літературне слововживання

  ЯРИЙ – ЯРОВИЙ

Ярий1. Який дає урожай в рік посіву, однорічний; який народжується, виводиться навесні; молодий: яра пшениця, ярі зернові культури, ярий ріпак, ярі бджоли.

Ярий2. Яскравий; яскраво-зелений; світлий, білий: ярий віск, ярий мед. Море., переливалось то темною крицею, то ярим смарагдом (Леся Українка); З-за обрію сонце поволі, Мов огненне коло, підводиться чисте і яре (Л.Первомайський); Ой зсучу я яру свічку та пушу на річку (П.Чубинський). Пох. яро.

Ярий3. Який виражає сильний гнів, лютий; сповнений гніву, обурення; палкий, пристрасний; дуже сильний, надмірний. Сам Турн стоїть ні в сих ні в тих; Скрізь ярим оком окидає (І.Котляревський); Андрія Івановича., розбирав ярий сміх (Ю.Смолич); Ще ярими дощами весна не сипле, а жайворонок виманює господаря з плугом (М.Стельмах). Пох.: ярість, яро.

Яровий. 1. Який проводиться навесні; який буває весною; весняний: ярові польові роботи, яровий дощ. 2. Те саме, що ярий1: ярові хліба, ярові рослини.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Від зернини - до хлібини

Зовнішні посилання