Відмінності між версіями «Савул»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 32: Рядок 32:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
# Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 751.
 +
# Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 421.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Версія за 20:50, 26 листопада 2015

Савул, -ла, савула, -ли, м. = Осавул, осавула.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови (1970-1980)

ОСАВУ́ЛА , и, ч., іст.

1. Прикажчик у панському маєтку. * У порівн. Онися Степанівна швидко оговталась з тією панщиною й командувала людьми, як панський осавула (Н.-Лев, III, 1956, 175).

2. рідко. Те саме, що осаву́л 1.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник 2006

ОСАВУ́ЛА — прикажчик у панському маєтку; осаву́л та осаву́ла часто вживаються як взаємозамінні синоніми.

Ілюстрації

Original.jpg Savul.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Савула, як прізвище, скоріш за все, веде свою назву із двох тюркських слів: sav и ulla. Перше із них перекладається на українську мову як "слово", а друге з арабського - Allah («Бог») і має енетичне значення "від Бога". Таким чином, Савула - це "слово Аллаха".

Джерела та література

  1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 751.
  2. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 421.

Зовнішні посилання