Відмінності між версіями «Ніжитися»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | НІ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. Відпочиваючи, відчувати повне задоволення, насолоду від безділля, спокою, тепла і т. ін., поринати в солодку знемогу. Не ніживсь я зроду у неньки.., В постелі впівдня [опівдні] не валявся (Бор., Тв., 1957, 88); Михайлові соромно було ніжитись у теплі, знаючи, що всі інші потерпають від холоду (Збан., Сеспель, 1961, 258); Трохи полежала [Таня], ніжачись у ласкавих лапках дрімоти (Дім., І будуть люди, 1964, 30); За два кроки від них, біля курятника, ніжилося на сонці ціле кодло темно-сірих вужів (Юхвід, Оля, 1959, 8); * Образно. Навколо в обіймах степової тиші ніжилася земля (Тют., Вир, 1964, 187). | + | 1. НІ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. Відпочиваючи, відчувати повне задоволення, насолоду від безділля, спокою, тепла і т. ін., поринати в солодку знемогу. Не ніживсь я зроду у неньки.., В постелі впівдня [опівдні] не валявся (Бор., Тв., 1957, 88); Михайлові соромно було ніжитись у теплі, знаючи, що всі інші потерпають від холоду (Збан., Сеспель, 1961, 258); Трохи полежала [Таня], ніжачись у ласкавих лапках дрімоти (Дім., І будуть люди, 1964, 30); За два кроки від них, біля курятника, ніжилося на сонці ціле кодло темно-сірих вужів (Юхвід, Оля, 1959, 8); * Образно. Навколо в обіймах степової тиші ніжилася земля (Тют., Вир, 1964, 187). |
| − | Ніжитися, жуся, жишся, гл. Нѣжиться. Чому не йде до свого діла? Що вона ніжиться, мов пані з Басані? МВ. (О. 1862. ІІІ. 43). | + | 2. Ніжитися, жуся, жишся, гл. Нѣжиться. Чому не йде до свого діла? Що вона ніжиться, мов пані з Басані? МВ. (О. 1862. ІІІ. 43). |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 23:55, 25 листопада 2015
Ніжитися, -жуся, -жишся, гл. Нѣжиться. Чому не йде до свого діла? Що вона ніжиться, мов пані з Басані? МВ. (О. 1862. ІІІ. 43).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. НІ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. Відпочиваючи, відчувати повне задоволення, насолоду від безділля, спокою, тепла і т. ін., поринати в солодку знемогу. Не ніживсь я зроду у неньки.., В постелі впівдня [опівдні] не валявся (Бор., Тв., 1957, 88); Михайлові соромно було ніжитись у теплі, знаючи, що всі інші потерпають від холоду (Збан., Сеспель, 1961, 258); Трохи полежала [Таня], ніжачись у ласкавих лапках дрімоти (Дім., І будуть люди, 1964, 30); За два кроки від них, біля курятника, ніжилося на сонці ціле кодло темно-сірих вужів (Юхвід, Оля, 1959, 8); * Образно. Навколо в обіймах степової тиші ніжилася земля (Тют., Вир, 1964, 187).
2. Ніжитися, жуся, жишся, гл. Нѣжиться. Чому не йде до свого діла? Що вона ніжиться, мов пані з Басані? МВ. (О. 1862. ІІІ. 43).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 421.
Словарь української мови: в 4-х т. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 566.
