Відмінності між версіями «Джура»
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
'''ДЖУ́РА''', и. чол. На Україні в XVI —XVIII ст. — зброєносець у козацької старшини. [Юліан:] Батьку отамане! Це джура мій, Кузьма (Карпенко-Карий, II, 1960, 72); [Варвара:] Поганий джура в тебе. У козака на війні не може бути ніжності (Олександр Корнійчук, I, 1955, 245); * У порівняннях. Лиско [собака], піднявши свій хвіст і голову вгору, гордо виступає за дідом, мов вірний джура за отаманом (Панас Мирний, II, 1954, 55). | '''ДЖУ́РА''', и. чол. На Україні в XVI —XVIII ст. — зброєносець у козацької старшини. [Юліан:] Батьку отамане! Це джура мій, Кузьма (Карпенко-Карий, II, 1960, 72); [Варвара:] Поганий джура в тебе. У козака на війні не може бути ніжності (Олександр Корнійчук, I, 1955, 245); * У порівняннях. Лиско [собака], піднявши свій хвіст і голову вгору, гордо виступає за дідом, мов вірний джура за отаманом (Панас Мирний, II, 1954, 55). | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Джура1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Джура2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Джура3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|cgPlk9w7K80}} | {{#ev:youtube|cgPlk9w7K80}} |
Версія за 21:58, 25 листопада 2015
Зміст
Словник Грінченка
Джура, -ри, м. Козацкій слуга-товарищъ, оруженосецъ, ходившій вмѣстѣ съ козакомъ въ походы и битвы. Тоді ж то не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, що наш пан гетьман Хмельницький.... задумав. Мет. 391. Ой сідлай, джуро, ой сідлай, малий, мені буланого, собі ж сідлай другого гнідого старого. Мет. 401. Ой як оглянеться та Перебийніс на джуру малого, й аж кладе (= бьетъ враговъ) джура, кладе малий ще лучче від його. Мет. См. Чура. Ум. Джуронька.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник ( 1970-1980)
ДЖУ́РА, и. чол. На Україні в XVI —XVIII ст. — зброєносець у козацької старшини. [Юліан:] Батьку отамане! Це джура мій, Кузьма (Карпенко-Карий, II, 1960, 72); [Варвара:] Поганий джура в тебе. У козака на війні не може бути ніжності (Олександр Корнійчук, I, 1955, 245); * У порівняннях. Лиско [собака], піднявши свій хвіст і голову вгору, гордо виступає за дідом, мов вірний джура за отаманом (Панас Мирний, II, 1954, 55).