Відмінності між версіями «Косовиця»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
| + | |||
'''Косовиця, -ці, '''''ж. ''Время уборки сѣна. ''Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо. ''Ном. № 2613. '''Під носом косовиця '''— употреблено въ пословицѣ въ смыслѣ: усы выросли. ''Під носом косовиця, а на розум не орано. ''Ном. | '''Косовиця, -ці, '''''ж. ''Время уборки сѣна. ''Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо. ''Ном. № 2613. '''Під носом косовиця '''— употреблено въ пословицѣ въ смыслѣ: усы выросли. ''Під носом косовиця, а на розум не орано. ''Ном. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/kosovycja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | |||
| + | '''КОСОВИ́ЦЯ''', і, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Косіння та збирання трави, збіжжя. Цілою громадою стали вони [заробітчани] на косовицю сіна, а потім хліба (Панас Мирний, II, 1954, 76); Червень місяць добігав уже до кінця. Починалася косовиця (Іван Франко, V, 1951, 333); Що може бути миліше, як по довгому дню косовиці повертати на заході сонця з веселого лугу додому (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 38). | ||
| + | |||
| + | 2. Час, коли косять та збирають траву. Все йшло, як треба; по косовиці жнива наставали, як і щороку (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 16); Се було так у жнива, здається, чи в косовицю (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 115); Воно час такий — роботи ніякої гарячої: обсіялись, а косовиця ще не підійшла (Андрій Головко, II, 1957, 400). | ||
| + | |||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F Знаки української етнокультури:Словник-довідник] | ||
| + | |||
| + | '''косови́ця''' — косіння та збирання трав, збіжжя, а також час, коли косять та збирають траву; страдна пора для хлібороба («Косять порою, а жують зимою»); народні застереження спрямовані на важливість цієї пори для життя селянина: «Хто добре косить, той їсти не просить», «Язиком сіна не накосиш»; пора оспівана в усній народній творчості: «Гей, нуте, косарі, Хоч не рано почали, то багато утяли». Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо (приказка); Під носом косовиця, а на розум не орано (прислів’я — про молодого, недосвідченого хлопця); Пішов на косовицю з собачкою (приказка). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Косовиця1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Косовиця2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Косовиця3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Косовиця4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|_dPP4hVXUJ8}} | |
| − | + | {{#ev:youtube|UmkmG0fqNRk}} | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] |
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
[[Категорія:Ко]] | [[Категорія:Ко]] | ||
Версія за 21:04, 25 листопада 2015
Зміст
Словник Грінченка
Косовиця, -ці, ж. Время уборки сѣна. Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо. Ном. № 2613. Під носом косовиця — употреблено въ пословицѣ въ смыслѣ: усы выросли. Під носом косовиця, а на розум не орано. Ном.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КОСОВИ́ЦЯ, і, жін.
1. Косіння та збирання трави, збіжжя. Цілою громадою стали вони [заробітчани] на косовицю сіна, а потім хліба (Панас Мирний, II, 1954, 76); Червень місяць добігав уже до кінця. Починалася косовиця (Іван Франко, V, 1951, 333); Що може бути миліше, як по довгому дню косовиці повертати на заході сонця з веселого лугу додому (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 38).
2. Час, коли косять та збирають траву. Все йшло, як треба; по косовиці жнива наставали, як і щороку (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 16); Се було так у жнива, здається, чи в косовицю (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 115); Воно час такий — роботи ніякої гарячої: обсіялись, а косовиця ще не підійшла (Андрій Головко, II, 1957, 400).
Знаки української етнокультури:Словник-довідник
косови́ця — косіння та збирання трав, збіжжя, а також час, коли косять та збирають траву; страдна пора для хлібороба («Косять порою, а жують зимою»); народні застереження спрямовані на важливість цієї пори для життя селянина: «Хто добре косить, той їсти не просить», «Язиком сіна не накосиш»; пора оспівана в усній народній творчості: «Гей, нуте, косарі, Хоч не рано почали, то багато утяли». Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо (приказка); Під носом косовиця, а на розум не орано (прислів’я — про молодого, недосвідченого хлопця); Пішов на косовицю з собачкою (приказка).
Ілюстрації
|
|
|
|
