Відмінності між версіями «Дримба»
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|sTBpYpvXh8Q}} | |
{{#ev:youtube|D7PNnq6Msy4}} | {{#ev:youtube|D7PNnq6Msy4}} | ||
| − | + | {{#ev:youtube|SfmXeNLZxKU}} | |
| − | + | ==Цікаве== | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | Дримба (варган, орган, віґран, дрімка, торомба, доромба, дрімля, друмля, дромба) — це музичний інструмент, який до першої чверті ХХ ст. був поширений по всій території України. |
| − | [[Категорія:Слова | + | Розповсюджений він і серед інших народів світу — слов’янських, тюркських, фінських, монгольських тощо. З переходом до інших місцевостей може урізноманітнюватись його форма, але суть залишається незмінною. |
| + | Дримба має вигляд невеликої металевої підкови, що закінчується вузьким видовженим кінцем. Від середини підківки і через звужений її кінець проходить тоненька, вигнута наприкінці, металева пластинка (язичок, міндик). На Закарпатті іноді зустрічаються також двоязичкові дримби. | ||
| + | Дримби виготовляли переважно ковалі, досить часто — ковалі-цигани. На початку ХХ ст. був поширений жарт про цигана, який скаржився, що йому так багато роботи, а мужикові мало. «Мені бити, кувати, варгани робити, на базар носити, дорого продавати. А тобі що? Ори, мели, їж — от і все». Купували дримби в циган або на ярмарках чи храмових святах. | ||
| + | ==Інтерв'ю== | ||
| + | [http://ethnography.org.ua/content/shcho-take-drymba Дримба] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
[[Категорія:Др]] | [[Категорія:Др]] | ||
Версія за 23:55, 22 листопада 2017
Зміст
Словник Грінченка
Дримба, -би, ж. 1) Пружинный музыкальный инструментъ изъ желѣза: его во время игры держать въ зубахъ, производя звукъ ударами пальца. 2) Неряха. 3) Женщина легкаго поведенія.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДРИ́МБА, и, жін. Щипковий музичний інструмент, сила і висота звуку якого регулюються ротовою порожниною того, хто грає. Дістав [Фока] із схованки над дверима дримбу і почав підстроюватись до.. флояри (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 208); Були тут і оркестранти: скрипалі, цимбалісти, гравці на флоєрах [флоярах], трембітах.., дудках і дримбах (Мистецтво, 6, 1962, 35).
Музичні терміни
ДРИМБА український народний язичковий щипковий інструмент, схожий за формою на маленьку підкову з тоненьким сталевим язичком - м індиком в середині. Д. особливо поширена в Західній Україні.
Словник мови Стуса
ДРИМБА -и, ж., муз. Щипковий музичний інструмент, сила і висота звуку якого регулюються ротовою порожниною того, хто грає. ...скільки тих облич довкола виду твого, ніби німби, так сумовито виграють на дримбу, хоч Господа на допомогу клич. (П-1:34).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаве
Дримба (варган, орган, віґран, дрімка, торомба, доромба, дрімля, друмля, дромба) — це музичний інструмент, який до першої чверті ХХ ст. був поширений по всій території України. Розповсюджений він і серед інших народів світу — слов’янських, тюркських, фінських, монгольських тощо. З переходом до інших місцевостей може урізноманітнюватись його форма, але суть залишається незмінною. Дримба має вигляд невеликої металевої підкови, що закінчується вузьким видовженим кінцем. Від середини підківки і через звужений її кінець проходить тоненька, вигнута наприкінці, металева пластинка (язичок, міндик). На Закарпатті іноді зустрічаються також двоязичкові дримби. Дримби виготовляли переважно ковалі, досить часто — ковалі-цигани. На початку ХХ ст. був поширений жарт про цигана, який скаржився, що йому так багато роботи, а мужикові мало. «Мені бити, кувати, варгани робити, на базар носити, дорого продавати. А тобі що? Ори, мели, їж — от і все». Купували дримби в циган або на ярмарках чи храмових святах.
