Відмінності між версіями «Дзвониця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 24: Рядок 24:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дзіниця_Михайльвського_Золотоверхого_собору.JPG]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дзіниця_Михайльвського_Золотоверхого_собору.JPG|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  

Версія за 15:15, 25 листопада 2015

Дзвониця, -ці, ж. и пр. См. Дзвіниця и пр. К. ЧР. 84. Чуб. ІІІ. 22.

Сучасні словники

ДЗВОНИ́ЦЯ, і, жін. Вежа для дзвонів на церкві, при церкві або окрема будівля з дзвонами. До утрені завив з дзвониці Великий дзвін (Тарас Шевченко, II, 1953, 38); Від старої Орської кріпості лишилася тільки кам'яна дзвониця (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 3); * У порівняннях. Поставить він собі «двір» [замок], такий високий, як дзвониця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 264.

Ілюстрації

Див. також

Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Дзіниця Михайльвського Золотоверхого собору.JPG Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання