Відмінності між версіями «Чередник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 17: Рядок 17:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pastuh.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ісми.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чрпвчдапрлоп.jpeg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лапоарпо.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
 
==Медіа==
 
==Медіа==

Версія за 01:01, 25 листопада 2015

Словник Грінченка

Чередник, -ка, м. Пастухъ стада рогатаго скота. Коли б слухав Бог чередника, то б за літо вся череда видохла. Посл. Ум. Чередничо́к, чередниченько.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник ( 1970-1980)

ЧЕРЕДНИ́К, а, чол. Людина, яка пасе череду; пастух. Чередники хльоскали батогами, підганяючи останніх у череді корів (Степан Васильченко, II, 1959, 379); Тимко під'їхав до артільного двору, коли вже зовсім звечоріло і чередник гнав з поля овець (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 35); * Образно. Зійшла перша вечірня зірка, а за нею друга, і виплив дворогий чередник їхній — місяць (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 12).

Фразеологічний словник української мови

ЧЕРЕДНИК пастух <череди>, скотар

Ілюстрації

Pastuh.jpg Ісми.jpg Чрпвчдапрлоп.jpeg Лапоарпо.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання