Відмінності між версіями «Цитувати»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Цитувати, -тую, -єш, '''''гл. ''Цитировать. | '''Цитувати, -тую, -єш, '''''гл. ''Цитировать. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ===[ http://ukrainian_explanatory.academic.ru/194574/%D1%86%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Український тлумачний словник]=== | + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/194574/%D1%86%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Український тлумачний словник]=== |
цитувати | цитувати | ||
-у́ю, -у́єш, недок., перех. | -у́ю, -у́єш, недок., перех. | ||
Наводити звідки-небудь цитату, цитати або чийсь вислів. | Наводити звідки-небудь цитату, цитати або чийсь вислів. | ||
| − | ===[ http://sum.in.ua/s/cytuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | + | ===[http://sum.in.ua/s/cytuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
ЦИТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Наводити звідки-небудь цитату, цитати або чийсь вислів. Не можу допустити, щоб автор не знав сього — він же ж і «Revue contemporaine» в оригіналі цитує, значить, все-таки знає дещо про Європу (Іван Франко, XVI, 1955, 135); Яке ж було загальне здивування, коли Леся, цитуючи напам'ять цілі строфи, з захопленням, якимись своїми, не з підручника, словами, почала відповідати (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 92); — Чого ж це я, татуню, будяк? — Будяк! — Будяк до старості цвіте... Це ж я вас, батя, цитую (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 124). | ЦИТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Наводити звідки-небудь цитату, цитати або чийсь вислів. Не можу допустити, щоб автор не знав сього — він же ж і «Revue contemporaine» в оригіналі цитує, значить, все-таки знає дещо про Європу (Іван Франко, XVI, 1955, 135); Яке ж було загальне здивування, коли Леся, цитуючи напам'ять цілі строфи, з захопленням, якимись своїми, не з підручника, словами, почала відповідати (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 92); — Чого ж це я, татуню, будяк? — Будяк! — Будяк до старості цвіте... Це ж я вас, батя, цитую (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 124). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 221. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 221. | ||
Версія за 22:43, 24 листопада 2015
Зміст
Словик Грінченка
Цитувати, -тую, -єш, гл. Цитировать.
Сучасні словники
Український тлумачний словник
цитувати -у́ю, -у́єш, недок., перех. Наводити звідки-небудь цитату, цитати або чийсь вислів.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЦИТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Наводити звідки-небудь цитату, цитати або чийсь вислів. Не можу допустити, щоб автор не знав сього — він же ж і «Revue contemporaine» в оригіналі цитує, значить, все-таки знає дещо про Європу (Іван Франко, XVI, 1955, 135); Яке ж було загальне здивування, коли Леся, цитуючи напам'ять цілі строфи, з захопленням, якимись своїми, не з підручника, словами, почала відповідати (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 92); — Чого ж це я, татуню, будяк? — Будяк! — Будяк до старості цвіте... Це ж я вас, батя, цитую (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 124). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 221.
Ілюстрації
|
|
