Відмінності між версіями «Джаворок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 4: Рядок 4:
 
ЖА́ЙВОРОНОК, нка, ч.
 
ЖА́ЙВОРОНОК, нка, ч.
  
1. Польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних. Защебетав жайворонок, Угору летючи (Шевч., І, 1951, 6); Вийся, жайворонку, вийся Над полями (Рильський, І, 1956, 17); — У порівн. Сапає [жінка], нахиляється до кожного листочка, співає тоненько, як жайворонок (Ю. Янов., І, 1958, 322).
+
1. Польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних.  
 +
2. Виріб з тіста, що формою нагадує жайворонка. По хатах печуть пшеничні жайворонки із дзьобиком і крильцями
  
2. Виріб з тіста, що формою нагадує жайворонка. По хатах печуть пшеничні жайворонки із дзьобиком і крильцями (Ю. Янов., II, 1958, 182).
+
== Образ жайворонка у фольклорі ==
 +
Жайворонок вважається чистою, божою пташкою. В українських легендах розповідається, що жайворонки, як i ластівки, витягали колючки з тернового вiнка Христа або ж приносили вiстi Богородицi про її Сина.
  
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980
+
Проте є й iншi легенди про жайворонка. Одна з них допомагає людям глибше сприйняти і зрозуміти суть людського первородного гріха. Бог, коли творив жайворонка, підкинув високо вгору грудку землі, і з неї з'явилася сiра, наче земля, пташка - Жайвір. Він злетів високо високо, досяг неба й побачив ангелів. Від того так загордився, що кинув виклик самому Всевишньому: "Биймося, Боже, хто кого зможе!"... Отож i тепер, злітаючи вгору, Жайворонок нiби похваляється: "Полечу по небу, по небу! Схоплю Бога за бороду, бороду!" А тоді каменем падає вниз iз криком:
  
[[Файл:Джаворок_1.jpg]]
+
Вважається, що жайворонок навесні прилітає з вирiю на землю найпершим. "Ще по горах снiги лежать, а в долинах криги стоять", - співається у веснянці, а жайворонок - уже тут. "А я тії криги ніжками потопчу, кубельце зiв'ю і діток наведу...".  
[[Файл:Джаворок_2.jpg]]
+
22 березня на свято Сорока мучеників в Українi жiнки пекли (а подекуди й зараз печуть) iз тіста печиво - "жайворонкiв" у формі птахів, пташиних лапок, лялечок. Вони символізували душі покійних і навіть, за віруваннями, на певний час заступали їх. Це був жертовний хліб. Таке печиво роздавали дітям, а вони вже з "жайворонками" обов'язково гасали селом чи полем; залазили на дахи й дерева; пiдкидали "пташок" угору; самі їли і птахів годували крихтами та голiвками з печива. Іноді "жайворонкiв" ховали в сiнi, закопували в землю, кидали в річку або піч.
 +
'''Українська народна пісня
 +
'''
 +
Ой, ти жайворонку,
 +
Ранняя пташино.
 +
Рано-раненько,
 +
Раняя пташино.
 +
Ой, чого ж ти так рано
 +
З вирію вилітав?
 +
Рано-раненько,
 +
З вирію вилітав.
 +
Ще ж у горах на верхах
 +
Білі сніги лежать.
 +
Рано-раненько,
 +
Білі сніги лежать.
 +
Ще ж на ріках та в ярах
 +
Сиві криги стоять.
 +
Рано-раненько,
 +
Сиві криги стоять.
 +
А я тії сніги
 +
Крилечками розжену.
 +
Рано-раненько,
 +
Крилечками розжену.
 +
Крилечками розжену
 +
Ще й ніжками потопчу.
 +
Рано-раненько,
  
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B6%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA ЖАЙВОРОНОК]
+
Про особливе пошанування божої пташки свідчить i те, що людям заборонено вживати жайворонків у їжу, вбивати, взагалі кривдити.
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B6%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA]
+
 
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B6%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA
+
== образ жайворонка у віршах Т. Шевченка ==
 +
 
 +
1.Встала весна, чорну землю
 +
Сонну розбудила,
 +
Уквітчала її рястом,
 +
Барвінком укрила:
 +
І на полі жайворонок,
 +
Соловейко в гаї
 +
Землю, убрану весною,
 +
Вранці зустрічають…
 +
(Шевч., І, 1951, 6);
 +
* Вийся, жайворонку, вийся Над полями (Рильський, І, 1956, 17);
 +
*  У порівн. Сапає [жінка], нахиляється до кожного листочка, співає тоненько, як жайворонок (Ю. Янов., І, 1958, 322).
 +
== Цікаві факти про жайворонка ==
 +
* У неволі жайворонки живуть до 10 років.
 +
* Жайворонки відомі своїм гучним і мелодійним співом.
 +
* Жайворонки дуже полохливі птахи, але якщо їх приручити, вони поступово стають ручними і беруть корм з рук господаря.
 +
* Приручений самець жайворонка здатний співати по 8 годин на добу.
 +
* Самця жайворонка можна відрізнити від самки по більшим розмірам і за піснею, яка відсутня у самки.
 +
* Жайворонки живуть у багатьох місцях (гори, луки, поля), але крім лісів.
 +
* Харчуються жайворонки рослинністю і комахами.
 +
* Потреба у воді жайворонки задовольняють росою, яка осідає на рослинах.
 +
* Пташенята жайворонків ростуть дуже швидко і вже через 10 днів залишають гніздо.
 +
* Ворогом жайворонка є – Сокіл-чеглок, який часто нападає саме під час співу (жайворонка може врятувати тільки його знамените падіння каменем на землю).
 +
* Жайворонки відносяться до перелітних птахів, першими прилітають самці (для розвідки).
 +
* У розмовній мові, людей які рано лягають спати і рано встають називають «жайворонками», а тих які пізно лягають і пізно встають «совами».
 +
* Жайворонки України зимують в північній Африці або в Індії, вертаються в Україну на початку березня, а відлітають у жовтні.
 +
 
 +
== Джерела ==
 +
* Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980
 +
* Кобзар - Т.Шевченко
 +
 
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Версія за 14:02, 25 жовтня 2021

Джаворок, -рка, джаворонок, -нка, м. = Жайворонок. Вх. Лем. 409.

ЖА́ЙВОРОНОК, нка, ч.

1. Польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних. 2. Виріб з тіста, що формою нагадує жайворонка. По хатах печуть пшеничні жайворонки із дзьобиком і крильцями

Образ жайворонка у фольклорі

Жайворонок вважається чистою, божою пташкою. В українських легендах розповідається, що жайворонки, як i ластівки, витягали колючки з тернового вiнка Христа або ж приносили вiстi Богородицi про її Сина.

Проте є й iншi легенди про жайворонка. Одна з них допомагає людям глибше сприйняти і зрозуміти суть людського первородного гріха. Бог, коли творив жайворонка, підкинув високо вгору грудку землі, і з неї з'явилася сiра, наче земля, пташка - Жайвір. Він злетів високо високо, досяг неба й побачив ангелів. Від того так загордився, що кинув виклик самому Всевишньому: "Биймося, Боже, хто кого зможе!"... Отож i тепер, злітаючи вгору, Жайворонок нiби похваляється: "Полечу по небу, по небу! Схоплю Бога за бороду, бороду!" А тоді каменем падає вниз iз криком:

Вважається, що жайворонок навесні прилітає з вирiю на землю найпершим. "Ще по горах снiги лежать, а в долинах криги стоять", - співається у веснянці, а жайворонок - уже тут. "А я тії криги ніжками потопчу, кубельце зiв'ю і діток наведу...". 22 березня на свято Сорока мучеників в Українi жiнки пекли (а подекуди й зараз печуть) iз тіста печиво - "жайворонкiв" у формі птахів, пташиних лапок, лялечок. Вони символізували душі покійних і навіть, за віруваннями, на певний час заступали їх. Це був жертовний хліб. Таке печиво роздавали дітям, а вони вже з "жайворонками" обов'язково гасали селом чи полем; залазили на дахи й дерева; пiдкидали "пташок" угору; самі їли і птахів годували крихтами та голiвками з печива. Іноді "жайворонкiв" ховали в сiнi, закопували в землю, кидали в річку або піч. Українська народна пісня Ой, ти жайворонку, Ранняя пташино. Рано-раненько, Раняя пташино. Ой, чого ж ти так рано З вирію вилітав? Рано-раненько, З вирію вилітав. Ще ж у горах на верхах Білі сніги лежать. Рано-раненько, Білі сніги лежать. Ще ж на ріках та в ярах Сиві криги стоять. Рано-раненько, Сиві криги стоять. А я тії сніги Крилечками розжену. Рано-раненько, Крилечками розжену. Крилечками розжену Ще й ніжками потопчу. Рано-раненько,

Про особливе пошанування божої пташки свідчить i те, що людям заборонено вживати жайворонків у їжу, вбивати, взагалі кривдити.

образ жайворонка у віршах Т. Шевченка

1.Встала весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила: І на полі жайворонок, Соловейко в гаї Землю, убрану весною, Вранці зустрічають… (Шевч., І, 1951, 6);

  • Вийся, жайворонку, вийся Над полями (Рильський, І, 1956, 17);
  • У порівн. Сапає [жінка], нахиляється до кожного листочка, співає тоненько, як жайворонок (Ю. Янов., І, 1958, 322).

Цікаві факти про жайворонка

  • У неволі жайворонки живуть до 10 років.
  • Жайворонки відомі своїм гучним і мелодійним співом.
  • Жайворонки дуже полохливі птахи, але якщо їх приручити, вони поступово стають ручними і беруть корм з рук господаря.
  • Приручений самець жайворонка здатний співати по 8 годин на добу.
  • Самця жайворонка можна відрізнити від самки по більшим розмірам і за піснею, яка відсутня у самки.
  • Жайворонки живуть у багатьох місцях (гори, луки, поля), але крім лісів.
  • Харчуються жайворонки рослинністю і комахами.
  • Потреба у воді жайворонки задовольняють росою, яка осідає на рослинах.
  • Пташенята жайворонків ростуть дуже швидко і вже через 10 днів залишають гніздо.
  • Ворогом жайворонка є – Сокіл-чеглок, який часто нападає саме під час співу (жайворонка може врятувати тільки його знамените падіння каменем на землю).
  • Жайворонки відносяться до перелітних птахів, першими прилітають самці (для розвідки).
  • У розмовній мові, людей які рано лягають спати і рано встають називають «жайворонками», а тих які пізно лягають і пізно встають «совами».
  • Жайворонки України зимують в північній Африці або в Індії, вертаються в Україну на початку березня, а відлітають у жовтні.

Джерела

  • Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980
  • Кобзар - Т.Шевченко

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання