Відмінності між версіями «Джаворок»
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
ЖА́ЙВОРОНОК, нка, ч. | ЖА́ЙВОРОНОК, нка, ч. | ||
− | 1. Польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних. | + | 1. Польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних. |
+ | 2. Виріб з тіста, що формою нагадує жайворонка. По хатах печуть пшеничні жайворонки із дзьобиком і крильцями | ||
− | + | == Образ жайворонка у фольклорі == | |
+ | Жайворонок вважається чистою, божою пташкою. В українських легендах розповідається, що жайворонки, як i ластівки, витягали колючки з тернового вiнка Христа або ж приносили вiстi Богородицi про її Сина. | ||
− | + | Проте є й iншi легенди про жайворонка. Одна з них допомагає людям глибше сприйняти і зрозуміти суть людського первородного гріха. Бог, коли творив жайворонка, підкинув високо вгору грудку землі, і з неї з'явилася сiра, наче земля, пташка - Жайвір. Він злетів високо високо, досяг неба й побачив ангелів. Від того так загордився, що кинув виклик самому Всевишньому: "Биймося, Боже, хто кого зможе!"... Отож i тепер, злітаючи вгору, Жайворонок нiби похваляється: "Полечу по небу, по небу! Схоплю Бога за бороду, бороду!" А тоді каменем падає вниз iз криком: | |
− | + | Вважається, що жайворонок навесні прилітає з вирiю на землю найпершим. "Ще по горах снiги лежать, а в долинах криги стоять", - співається у веснянці, а жайворонок - уже тут. "А я тії криги ніжками потопчу, кубельце зiв'ю і діток наведу...". | |
− | + | 22 березня на свято Сорока мучеників в Українi жiнки пекли (а подекуди й зараз печуть) iз тіста печиво - "жайворонкiв" у формі птахів, пташиних лапок, лялечок. Вони символізували душі покійних і навіть, за віруваннями, на певний час заступали їх. Це був жертовний хліб. Таке печиво роздавали дітям, а вони вже з "жайворонками" обов'язково гасали селом чи полем; залазили на дахи й дерева; пiдкидали "пташок" угору; самі їли і птахів годували крихтами та голiвками з печива. Іноді "жайворонкiв" ховали в сiнi, закопували в землю, кидали в річку або піч. | |
+ | '''Українська народна пісня | ||
+ | ''' | ||
+ | Ой, ти жайворонку, | ||
+ | Ранняя пташино. | ||
+ | Рано-раненько, | ||
+ | Раняя пташино. | ||
+ | Ой, чого ж ти так рано | ||
+ | З вирію вилітав? | ||
+ | Рано-раненько, | ||
+ | З вирію вилітав. | ||
+ | Ще ж у горах на верхах | ||
+ | Білі сніги лежать. | ||
+ | Рано-раненько, | ||
+ | Білі сніги лежать. | ||
+ | Ще ж на ріках та в ярах | ||
+ | Сиві криги стоять. | ||
+ | Рано-раненько, | ||
+ | Сиві криги стоять. | ||
+ | А я тії сніги | ||
+ | Крилечками розжену. | ||
+ | Рано-раненько, | ||
+ | Крилечками розжену. | ||
+ | Крилечками розжену | ||
+ | Ще й ніжками потопчу. | ||
+ | Рано-раненько, | ||
− | [ | + | Про особливе пошанування божої пташки свідчить i те, що людям заборонено вживати жайворонків у їжу, вбивати, взагалі кривдити. |
− | [ | + | |
− | + | == образ жайворонка у віршах Т. Шевченка == | |
+ | |||
+ | 1.Встала весна, чорну землю | ||
+ | Сонну розбудила, | ||
+ | Уквітчала її рястом, | ||
+ | Барвінком укрила: | ||
+ | І на полі жайворонок, | ||
+ | Соловейко в гаї | ||
+ | Землю, убрану весною, | ||
+ | Вранці зустрічають… | ||
+ | (Шевч., І, 1951, 6); | ||
+ | * Вийся, жайворонку, вийся Над полями (Рильський, І, 1956, 17); | ||
+ | * У порівн. Сапає [жінка], нахиляється до кожного листочка, співає тоненько, як жайворонок (Ю. Янов., І, 1958, 322). | ||
+ | == Цікаві факти про жайворонка == | ||
+ | * У неволі жайворонки живуть до 10 років. | ||
+ | * Жайворонки відомі своїм гучним і мелодійним співом. | ||
+ | * Жайворонки дуже полохливі птахи, але якщо їх приручити, вони поступово стають ручними і беруть корм з рук господаря. | ||
+ | * Приручений самець жайворонка здатний співати по 8 годин на добу. | ||
+ | * Самця жайворонка можна відрізнити від самки по більшим розмірам і за піснею, яка відсутня у самки. | ||
+ | * Жайворонки живуть у багатьох місцях (гори, луки, поля), але крім лісів. | ||
+ | * Харчуються жайворонки рослинністю і комахами. | ||
+ | * Потреба у воді жайворонки задовольняють росою, яка осідає на рослинах. | ||
+ | * Пташенята жайворонків ростуть дуже швидко і вже через 10 днів залишають гніздо. | ||
+ | * Ворогом жайворонка є – Сокіл-чеглок, який часто нападає саме під час співу (жайворонка може врятувати тільки його знамените падіння каменем на землю). | ||
+ | * Жайворонки відносяться до перелітних птахів, першими прилітають самці (для розвідки). | ||
+ | * У розмовній мові, людей які рано лягають спати і рано встають називають «жайворонками», а тих які пізно лягають і пізно встають «совами». | ||
+ | * Жайворонки України зимують в північній Африці або в Індії, вертаються в Україну на початку березня, а відлітають у жовтні. | ||
+ | |||
+ | == Джерела == | ||
+ | * Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980 | ||
+ | * Кобзар - Т.Шевченко | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Версія за 14:02, 25 жовтня 2021
Джаворок, -рка, джаворонок, -нка, м. = Жайворонок. Вх. Лем. 409.
ЖА́ЙВОРОНОК, нка, ч.
1. Польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних. 2. Виріб з тіста, що формою нагадує жайворонка. По хатах печуть пшеничні жайворонки із дзьобиком і крильцями
Зміст
Образ жайворонка у фольклорі
Жайворонок вважається чистою, божою пташкою. В українських легендах розповідається, що жайворонки, як i ластівки, витягали колючки з тернового вiнка Христа або ж приносили вiстi Богородицi про її Сина.
Проте є й iншi легенди про жайворонка. Одна з них допомагає людям глибше сприйняти і зрозуміти суть людського первородного гріха. Бог, коли творив жайворонка, підкинув високо вгору грудку землі, і з неї з'явилася сiра, наче земля, пташка - Жайвір. Він злетів високо високо, досяг неба й побачив ангелів. Від того так загордився, що кинув виклик самому Всевишньому: "Биймося, Боже, хто кого зможе!"... Отож i тепер, злітаючи вгору, Жайворонок нiби похваляється: "Полечу по небу, по небу! Схоплю Бога за бороду, бороду!" А тоді каменем падає вниз iз криком:
Вважається, що жайворонок навесні прилітає з вирiю на землю найпершим. "Ще по горах снiги лежать, а в долинах криги стоять", - співається у веснянці, а жайворонок - уже тут. "А я тії криги ніжками потопчу, кубельце зiв'ю і діток наведу...". 22 березня на свято Сорока мучеників в Українi жiнки пекли (а подекуди й зараз печуть) iз тіста печиво - "жайворонкiв" у формі птахів, пташиних лапок, лялечок. Вони символізували душі покійних і навіть, за віруваннями, на певний час заступали їх. Це був жертовний хліб. Таке печиво роздавали дітям, а вони вже з "жайворонками" обов'язково гасали селом чи полем; залазили на дахи й дерева; пiдкидали "пташок" угору; самі їли і птахів годували крихтами та голiвками з печива. Іноді "жайворонкiв" ховали в сiнi, закопували в землю, кидали в річку або піч. Українська народна пісня Ой, ти жайворонку, Ранняя пташино. Рано-раненько, Раняя пташино. Ой, чого ж ти так рано З вирію вилітав? Рано-раненько, З вирію вилітав. Ще ж у горах на верхах Білі сніги лежать. Рано-раненько, Білі сніги лежать. Ще ж на ріках та в ярах Сиві криги стоять. Рано-раненько, Сиві криги стоять. А я тії сніги Крилечками розжену. Рано-раненько, Крилечками розжену. Крилечками розжену Ще й ніжками потопчу. Рано-раненько,
Про особливе пошанування божої пташки свідчить i те, що людям заборонено вживати жайворонків у їжу, вбивати, взагалі кривдити.
образ жайворонка у віршах Т. Шевченка
1.Встала весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила: І на полі жайворонок, Соловейко в гаї Землю, убрану весною, Вранці зустрічають… (Шевч., І, 1951, 6);
- Вийся, жайворонку, вийся Над полями (Рильський, І, 1956, 17);
- У порівн. Сапає [жінка], нахиляється до кожного листочка, співає тоненько, як жайворонок (Ю. Янов., І, 1958, 322).
Цікаві факти про жайворонка
- У неволі жайворонки живуть до 10 років.
- Жайворонки відомі своїм гучним і мелодійним співом.
- Жайворонки дуже полохливі птахи, але якщо їх приручити, вони поступово стають ручними і беруть корм з рук господаря.
- Приручений самець жайворонка здатний співати по 8 годин на добу.
- Самця жайворонка можна відрізнити від самки по більшим розмірам і за піснею, яка відсутня у самки.
- Жайворонки живуть у багатьох місцях (гори, луки, поля), але крім лісів.
- Харчуються жайворонки рослинністю і комахами.
- Потреба у воді жайворонки задовольняють росою, яка осідає на рослинах.
- Пташенята жайворонків ростуть дуже швидко і вже через 10 днів залишають гніздо.
- Ворогом жайворонка є – Сокіл-чеглок, який часто нападає саме під час співу (жайворонка може врятувати тільки його знамените падіння каменем на землю).
- Жайворонки відносяться до перелітних птахів, першими прилітають самці (для розвідки).
- У розмовній мові, людей які рано лягають спати і рано встають називають «жайворонками», а тих які пізно лягають і пізно встають «совами».
- Жайворонки України зимують в північній Африці або в Індії, вертаються в Україну на початку березня, а відлітають у жовтні.
Джерела
- Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980
- Кобзар - Т.Шевченко
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках