Відмінності між версіями «Ящірчин»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 662. | |
| + | |||
| + | '''Я́ЩІРЧИН''', а, е. Прикм. до ''ящірка''; належний ящірці. Війт сіпнув патичком, вихопив його з ящірчиної пащечки й підніс його вгору, щоби виконати над звірятком громадський присуд смерті (Лесь Мартович, Тв., 1954, 294). | ||
| + | |||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 19:40, 24 листопада 2015
Я́щірчин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный ящерицѣ. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 662.
Я́ЩІРЧИН, а, е. Прикм. до ящірка; належний ящірці. Війт сіпнув патичком, вихопив його з ящірчиної пащечки й підніс його вгору, щоби виконати над звірятком громадський присуд смерті (Лесь Мартович, Тв., 1954, 294).
Ілюстрації
|
|
|
|
