Відмінності між версіями «Назривати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
м (Доповнення) |
|||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
'''Назрива́ти''', а́ю, а́єш, док., перех. Зірвати в якій-небудь кількості що-небудь. Квіток було назриваєм та позаквітчуємось, як молоді, та до самого двору тими вінками величаємось (Вовчок, І, 1955, 103). | '''Назрива́ти''', а́ю, а́єш, док., перех. Зірвати в якій-небудь кількості що-небудь. Квіток було назриваєм та позаквітчуємось, як молоді, та до самого двору тими вінками величаємось (Вовчок, І, 1955, 103). | ||
[[Категорія:На]] | [[Категорія:На]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Версія за 12:02, 27 листопада 2015
Словник Грінченка
Назрива́ти, ва́ю, єш, гл. Нарвать. Хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138.
Інші словники
Назрива́ти, а́ю, а́єш, док., перех. Зірвати в якій-небудь кількості що-небудь. Квіток було назриваєм та позаквітчуємось, як молоді, та до самого двору тими вінками величаємось (Вовчок, І, 1955, 103).
