Відмінності між версіями «Гарний»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
 
Рядок 40: Рядок 40:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гарний.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гарний.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гарний2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гарний2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гарний_3.jpg|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гарний_3.jpg|x140px]]
 +
|}
  
 
==Цікаві факти==
 
==Цікаві факти==

Поточна версія на 22:36, 24 листопада 2015

Гарний, -а, -е. Хорошій, красивый, пригожій. З гарної дівки гарна й молодиця. Ном. № 9004. Гарна, як квітка гайова. Ном. № 8425. Плакали і молоді очі за ним, за його гарною вродою. МВ. II. 11. Не те гарне, що гарне, а що кому подобається. Посл. Гарна пісня. Гарна година. Ум. Гарненький, гарнесенький. Гарненький голосок, та чортова думка. Рудч. Ск. І. 18.


Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

"Словопедія" 

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ГА́РНИЙ, а, е, вищ. ст. кра́щий і лі́пший, рідко гарні́ший, а, е. 1. Приємний зовнішнім виглядом; який відзначається гармонією барв, ліній і т. ін. Галочка в’яже квіточки, та які вміла, які знала, самих гарних наробила (Кв.-Осн., II, 1956, 320); Сама Венеція, де я вже другий день — така гарна, що трудно описати (Коцюб., III, 1956, 267); Ой ялинка-деревце! Ось тобі і те, і це. Щоб ти гарною була, Наче квітка розцвіла (Рильський, Урожай, 1950, 54); // Який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя. Тільки тепер усі побачили, який він був гарний, стрункий, широкогрудий — справжній красень (Гончар, III, 1959, 64); // Приємний для слуху; милозвучний. Яка гарна делікатна мелодія! (Н.-Лев., III, 1956, 310); Лисенко хоче в марті ставити оперету дитячу "Зима й весна", — дуже гарна музика, але страх трудна, страх! (Л. Укр., V, 1956, 125);Гарний сильний голос співав на воді (Коцюб., І, 1955, 386); // Блискучий, ефектний. Часом людей тільки гарними словами вловляють, що ж то дією власною можна! (Вовчок, І, 1955, 332). 2. Який має позитивні якості або властивості, цілком відповідає вимогам, заслуговує схвалення.Робота була така гарна, така чиста, колесо було так штучно зроблене, наче його зробив справжній майстер (Н.-Лев., II, 1956, 171); Видання, щодо друку — дуже гарне, ясне, без помилок (Мирний, V, 1955, 429); Вам сміх, мені гостинців в’язка. Чи гарна моя казка? (Гл., Вибр., 1957, 152); Вона завсігди приносила з дому гарну їжу: пиріжки, перепічки, коржі тощо (Гр., І, 1963, 356); — Я "винайшов" дуже гарну польову стежку від млина ліворуч (Вільде, Пов. і опов., 1949, 150); // Який сприяє успіхові, пов’язаний з ним; вдалий. Гарна доля з колгоспного поля (Укр.. присл.., 1955, 348); Чи де бенкет, чи де обід, Або весіллячко, родини, — Такої гарної години Ніколи не втеряю я [Муха] (Гл., Вибр., 1957, 104); [Білокінь:] Новину гарну привезла вам (Мороз, П’єси, 1959, 16); // Про погоду, клімат і т. ін. Все те сталось в теплу, гарну Пообіднюю годину (Л. Укр., IV, 1954, 138); Був гарний літній день, і все навколишнє вдавалось прекрасним: сад, город, соняшники, й мак, І ниви за городом (Довж., І, 1958, 65); // Про душевний стан. Вранці..встаю зовсім бадьорий, в гарному настрої (Коцюб., III, 1956, 335). 3. у знач. ім. га́рне, ного, с. Те, що має позитивні якості, властивості, заслуговує схвалення. Ти дала мені багато гарного за цих 2 роки, внесла тепло й світло в моє одиноке життя (Коцюб., III, 1956, 184). 4. З позитивними моральними якостями (про людину). — І гарний сей чоловік Грицько, коли б не пив (Мирний, І, 1954, 302); — Ну, значить, гарні комуністи, раз мій онук пішов до них (Сос., II, 1958, 429); // Який має досвід, знає свою справу. А коли б я схотів винести ту одежу на торг, де продають одежу гарні кравці, то мене б засміяли (Коцюб., III, 1956, 277); — Гарний розвідник, — казали товариші (Ю. Янов., І, 1958, 282); // Зразкової поведінки (про молодь, дітей). Гарний син, тихий, роботящий (Ю. Янов., І, 1958, 232). 5. розм. Значний за кількістю або розміром. Випав гарний ливний дощ (Коцюб., I, 1955, 317); // фам.Сильний, значний. Побачив над собою занесену руку й почув такий гарний удар в тім’я, що випустив з рук каната й одразу ж загубив пам’ять (Ю. Янов., II, 1958, 83). 6. розм. Уживається для вираження іронічного ставлення до кого-, чого-небудь, зневажливої оцінки кого-, чого-небудь. — Це справді знайшовся гарний давалець: роботи дає багато, а харч дає видавцем (Н.-Лев., II, 1956, 250); [Храпко:] Так отакому вас навчають [у гімназії]? Гарному — нічого сказати… (Мирний, V, 1955, 136). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 34. Гарний, а, е. Хорошій, красивый, пригожій. З гарної дівки гарна й молодиця. Ном. № 9004. Гарна, як квітка гайова. Ном. № 8425. Плакали і молоді очі за ним, за його гарною вродою. МВ. ІІ. 11. Не те гарне, що гарне, а що кому подобається. Посл. Гарна пісня. Гарна година., Ум. Гарненький,гарнесенький. Гарненький голосок, та чортова думка. Рудч. Ск. І. 18. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 274.


СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Гарний, -а, -е. Хорошій, красивый, пригожій. З гарної дівки гарна й молодиця. Ном. № 9004. Гарна, як квітка гайова. Ном. № 8425. Плакали і молоді очі за ним, за його гарною вродою. МВ. ІІ. 11. Не те гарне, що гарне, а що кому подобається. Посл. Гарна пісня. Гарна година., Ум.гарненький, гарнесенький. Гарненький голосок, та чортова думка.Рудч. Ск. І. 18.

«Словники України on-line»

ГА́РНИЙ (про людину, її риси - який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ [УРОДЛИ́ВИЙ], ХОРО́ШИЙ,СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ [КРА́СЕН] фольк., ГО́ЖИЙ [ГОЖ] фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм.,КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн., заст., ПРЕПОДО́БНИЙ книжн., заст., СПОДО́БНИЙ заст., ПОДО́БНИЙ діал.,ФА́ЙНИЙ діал., ХО́СНИЙ діал., ЛЕ́ПСЬКИЙ діал., ШПЕ́ТНИЙ діал., ХУПА́ВИЙ діал., ВА́ЛЬНИЙ діал.; ПРЕКРА́СНИЙ,ЧУДО́ВИЙ [ЧУДО́ВНИЙ], ПРЕЧУДО́ВИЙ підсил., ЧАРІВНИ́Й, ПИ́ШНИЙ, ПРЕПИ́ШНИЙ підсил., ПРЕГА́РНИЙ підсил.,КАЗКО́ВИЙ, ДИ́ВНИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ, ПРЕЧУДЕ́СНИЙ підсил. розм., ПРЕСЛА́ВНИЙ розм., ПРЕЧУДО́ВНИЙ розм.,ПРЕХОРО́ШИЙ розм., МАЛЬО́ВАНИЙ розм., РОЗПРОЧУДЕ́СНИЙ розм., РОЗЧУДЕ́СНИЙ розм. рідше (який відзначаєтьсянадзвичайною красою). Як гарна молодиця, то гарно й подивиться (прислів'я); [Гострохвостий:] Коли б ви знали, які вигарні, яке у вас гарне личко, які очки (І. Нечуй-Левицький); - Ти як була красивою, так і зосталась... Навіть покращала (Є.Гуцало); Чи я ж не хороша, чи я ж не вродлива? Тільки моя доля нещаслива (Ганна Барвінок); Така славна дівчина була! Очів неї були ясні, коси довгі, великі, чорно-русі, а личко - як яблучко (Марко Вовчок); - Ти гадаєш, дівчинонько, що ти такаладна, А то тебе прикрашає хустина єдвабна (коломийка); Вся його сухорлява постать була доладна (Є. Гуцало);Красне личко - серцю неспокій (прислів'я); Хто милий, той красен (прислів'я); Виріс той хлопчик, вродливий та гожий,Гарний, як малево, став (Леся Українка); Як один, ідем ми, кожен дуж і гож (В. Сосюра); Ой, не жаль же б мені воза, Коли бдівчина пригожа, А то ж руда та погана - Мені воза поламала (П. Чубинський); Очі в неї сяють і сама усміхається. - Яка вмене ловка мати, коли весела, - подумав я (С. Васильченко); Всі там звертали на неї увагу: що за така красовитамолодиця? Квіткою горить на весь зал! (О. Гончар); Він такий благоліпний, кучері в'ються по плечах, щоки рум'яні (М.Коцюбинський); Припну фартук дорогий - Срібні-золоті береги, Гафтована середина, Преподобна дівчина (П.Чубинський); Ой, дівчино, дівчинонько, яка ти сподобна (І. Ле); Ти, дівчино, ти подобна; Не здавайся на підмову, будешдобра (П. Чубинський); Василь, файний веселий легінь, загинув у бійці з ворожим родом, посічений топірцями (М.Коцюбинський); Він дивився осяйними очима на Оленку і думав, яка вона хосна дівчина (А. Турчинська); Олена.. усе вихваляпана Забрьоху.., які то в нього уси шпетні і який сам увесь лепський та моторний (Г. Квітка-Основ'яненко); А Михасьо зМариною там-то вальна пара (Словник Б. Грінченка); Прекрасний був Чиж у цю хвилину, прекрасна була кожна його рисаі кожний рух (О. Довженко); Ольга зирнула на його своїми чудовими очима (І. Нечуй-Левицький); [Хмара:] Ваша мати булаталановитою співачкою і чарівною жінкою... (О. Корнійчук); - Твої пишні очі одібрали в мене сон цієї ночі (І. Нечуй-Левицький); Молодиця прегарна.., хода спокійна і навіть велична (Ю. Яновський); Жаль кує вже кару люту "королівні" здивними очима й холодним кам'яним серцем (С. Васильченко); Я відчуваю насолоду, милуючись чудесною жінкою (Ю.Яновський); Гарнесенько обіймемось... Та й поберемося, Моя крале мальована (Т. Шевченко).


ГА́РНИЙ (про предмет, краєвид і т. ін. - який має привабливий&́9; вигляд), КРАСИ́ВИЙ, ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ,МАЛЬОВНИ́ЧИЙ, КРА́СНИЙ [КРА́СЕН] фольк., ГО́ЖИЙ [ГОЖ] фольк., ЛА́ДНИЙ розм., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм.,ФА́ЙНИЙ діал., ША́ТНИЙ діал., ЛЕ́ПСЬКИЙ діал., ВА́ЛЬНИЙ діал.; ПРЕКРА́СНИЙ, ЧУДО́ВИЙ [ЧУДО́ВНИЙ], ПРЕЧУДО́ВИЙпідсил., ЧАРІВНИ́Й, ПИ́ШНИЙ, ПРЕПИ́ШНИЙ підсил., РОЗКІ́ШНИЙ, КАЗКО́ВИЙ, ДИ́ВНИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ, ПРЕЧУДЕ́СНИЙпідсил. розм., ПРЕГА́РНИЙ підсил., ПРЕЧУДО́ВНИЙ підсил. поет., ПРЕСЛА́ВНИЙ розм., ПРЕХОРО́ШИЙ розм.,РОЗПРОЧУДЕ́СНИЙ розм., РОЗЧУДЕ́СНИЙ розм. рідше (який має надзвичайно привабливий вигляд). Гляньте на цейкилим! Правда, гарна, пишна робота? (І. Нечуй-Левицький); Ніч красива! Не спіть! В ніч таку не до снів... (М. Нагнибіда);Гори мої високії, Не так і високі, Як хороші, хорошії, Блакитні здалека (Т. Шевченко); Славне село, якби ви бачили (МаркоВовчок); Гарний він [краєвид] літньою порою.., красен і зимовою добою (Олена Пчілка); Дід насадив і калину, і бузину, ірожу гожу (Марко Вовчок); Була се дівчина. Мужицький ладний вкривав ї [її] стрій (І. Франко); - Ой, яка ж то сорочка ловка!(І. Цюпа); Лан завруниться, зелений, по весні, А там зведе стебло туге і стромовите, Стебло ж оздобиться у колоскрасовитий (М. Зеров); Гори наші, гаї наші, файна полонино, Нема ліпшої від тебе, наша Верховино (коломийка); Душнов шатному кунтуші, облямованому куницею (З. Тулуб); І одежа на ньому лепська (Г. Квітка-Основ'яненко); Чарівний лісвосени. І не тільки восени, а й навесні, і влітку, і взимку - завжди він прекрасний (В. Гжицький); Вид на хутірську балку і наблизькі ліси чудовий (Леся Українка); Весела, чудова місцина! (Панас Мирний); Килим був вишитий гарусом та шовком.Робота була пречудова (І. Нечуй-Левицький); Сумно дивиться [Габріель] з намету На околицю препишну (Леся Українка);Краєвиди звідси, з височезної гори, чудесні (М. Коцюбинський); Хороший дарунок дядько Федір нам того дня приніс. Ох, іпречудесну картину подарував! (О. Ковінька); Прегарні килими домашнього виробу прикрашали стіни, долівку й дивани(О. Кобилянська); Вже переможці стали станом В долині красній та розкішній (Леся Українка); Ліс був казковий (Д.Бедзик); Ніч була дивна: тепла, темна та тиха (І. Нечуй-Левицький); Зростай же, добрий, пречудовний світе (П. Тичина);Умилося росою до зорі Солом'янське преславне передмістя (М. Рильський); В нашій українській землі Гали-чині стоятьпрехороші гори Карпати (С. Васильченко); Дванадцять розпрочудесних рушників - вишитих чорно-червонимтрадиційним народним орнаментом - були розкладені поверх усього іншого манаття (Ю. Смолич).

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

гарний Прилагательное хороший; (производящий эстетическое впечатление; нравственно прекрасний) красивий; (прекрасний) дивний; (недурной, неплохой)порядочний; (изисканний, грациозний) изящний; (щегольски одетий, пишний)нарядний; (приятний на вид, такой, что нравится, заставляет любоваться) милий, славний; (хорошего качества) важний; (дельний) ладний

Ілюстрації

Гарний.jpg Гарний2.jpg Гарний 3.jpg

Цікаві факти

Гарний настрій

Як придбати гарний настрій

Гарний настрій є ознакою вашого здоров'я! Люди з негативним настроєм не можуть .. Більше читайте тут: [1]