Відмінності між версіями «Щедрик»

Версія за 22:23, 23 листопада 2015

Щедрик- одна з найпопулярніших обробок , знана не тільки в Україні, але й у всьому світі під назвою «колядка дзвонів».

Ілюстрації

Історія створення

Всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже усе життя. Перша її редакція була написана до 1901–1902 рр., друга редакція — в 1906–1908 рр., третя — 1914 р., четверта — 1916 р., і нарешті, п'ята — 1919 р.

Уперше «Щедрика» виконав хор Київського університету 1916 року, коли композитор працював у Києві, де керував хоровими колективами, викладав у Музично-драматичній школі (згодом — інституті його імені), працював у музичному відділі Київського обласного комітету та у Всеукраїнському комітеті мистецтв та очолив щойно створений державний оркестр.

Виконання твору принесло великий успіх. Ім'я Леонтовича стало відомим у музичних колах і серед широкої публіки. За висловом Кирила Стеценка

Музика

В основу твору покладена українська щедрівка — пісня добрих побажань, яка виконується в період зимових свят.

У «Щедрику» співається про ластівку, яка прилетіла до господи провістити багатий рік для родини. Згідно з популярною, але неточною інтерпретацією, український оригінал спирається на стару слов'янську легенду про те, що кожен дзвін у світі прославляв Ісуса в ніч, коли він народився.

Органічно поєднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії, композитор домігся того, що кожен голос відіграє цілком самостійну виражальну роль, відтворюючи найтонші зміни настрою в пісні, подаючи кожен художній образ у граничному завершенні. Композитор вдається до так званих органних пунктів, на тлі яких будує складні звукові комплекси. Цим він досягає особливої гармонійної насиченості і напруженості звучання.

• М.Леонтович «Щедрик» (в форматі pdf)

Ця щедрівка має дещо нехарактерні для різдвяної пісні риси, бо виконується в мінорному ключі, в дуже високому темпі (слова співаються дуже швидко, настільки, що іноді їх важко розрізнити) і дуже коротка.

Використання у західній популярній культурі

Шаблон:Listen 5 жовтня 1921 року «Щедрик» був уперше виконаний на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку.<ref> За іншими даними — в 1922 у виконанні хору Олександра Кошиця — http://www.ukrsvit.kiev.ua/forum/index_oliynik.htm</ref>.

Українська культура, по суті, почала виявляти себе з часу, коли до Америки приїхали перші іммігранти з України в 1870-х роках. Однією з найважливіших подій був саме виступ хору Олександра Кошиця в Нью-Йорку в 1922 році. Тут вперше був виконаний «Щедрик» М. Леонтовича, маленьке українське диво, яке розійшлося по всіх континентах. Настільки ця пісня сподобалася американцям, що в 1936 році американець українського походження Петро (Пітер) Вільговський (Шаблон:Lang-en), який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «щедрика». Пісня нагадувала Вільговському передзвін, і він зафіксував цей образ у своїх віршах. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою «колядка дзвонів» (Шаблон:Lang-en). І до сьогоднішнього дня американські хори, професійні й непрофесійні, співають цей твір як колядку на Різдво.

Переробка пісні в сучасному техно-данс стилі продюсером/діджеєм Демоніксом швидко стала культовою класикою в андерграунді. Опосередковано пісня стала звичною заставкою американського радіо в період різдвяних свят. Колядка стала лейтмотивом естафети «Сараєво напередодні Різдва 12/24», записаної Саватаж, і популяризованої їхнім побічним проектом «Транс-сибірський оркестр» у їхньому дебютному альбомі «Ніч напередодні Різдва та інші історії».

Популярний американський гурт-акапелла Pentatonix виконав кавер пісню «Carol of the Bells» й отримав позитивні відгуки від користувачів популярної мережі Youtube. Композиція для 12 віолончелей «Carol of the Bells» стала одним із найпопулярніших творів, які виконав Стівен Нельсон з американського музичного гурту The piano guys (понад 9 млн переглядів на Youtube)

«Щедрик», який американська музична група «Pink Martini» виконала українською мовою, увійшов до їхнього альбому «Joy to the World».

За версією видання Drohobyczer Zeitung, на початку 2015 було визначено 17 кращих виконань пісні "Щедрик" у світі - від класики до рок-виконань. Сюди портрапили - вільнюський хор Bel Canto, який виконан пісню в підтримку Євромайдану в грудні 2013; український гурт ROCK-H,Pentatonix, The Piano Guys, Девід Гікен, баскетболісти NBA, які виконали пісню ударами м'ячів; американський підліток Кент Дженкінс, котрий виготовив із водопровідних труб ПВХ духовий музичний інструмент, на якому і виконав відому мелодію; грецький гурт Orion's Reign, Metallica, гурт August Burns Red, гурт Imbrium, група Tectum та ін.<

Слова

Оригінал

Ще́дрик, щедри́к, ще́дрівочка,
При́летіла ла́стівочка,
Ста́ла собі́ ще́бетати,
Го́сподаря ви́кликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару, -
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.»
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.

|Carol of Bells
Англійська версія

Hark how the bells,
sweet silver bells,
all seem to say,
throw cares away

Christmas is here,
bringing good cheer,
to young and old,
meek and the bold,

Ding dong ding dong
that is their song
with joyful ring
all caroling

One seems to hear
words of good cheer
from everywhere
filling the air

Oh how they pound,
raising the sound,
o'er hill and dale,
telling their tale,

Gaily they ring
while people sing
songs of good cheer,
Christmas is here,

Merry, merry, merry, merry Christmas,
Merry, merry, merry, merry Christmas,

On on they send,
on without end,
their joyful tone
to every home

Ding dong ding… dong!

Музична прикладка

Література

• Гордійчук М. Микола Леонтович. — Видання друге / Микола Гордійчук. — К.: Музична Україна, 1974. — С.24, 51—52. — (Творчі портрети українських композиторів).
• Завальнюк А. Ф. Микола Леонтович. Листи, документи, духовні твори. — Видання друге, доопрацьоване і доповнене / Анатолій Завальнюк. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. — С.8, 24—25, 57—58, 130–131.
• «Щедрик» // Дяченко В. П. М. Д. Леонтович. — Видання третє / Василь Дяченко. — К.: Музична Україна, 1969. — С.90—94.

Матеріал з Вікіпедії