Відмінності між версіями «Робітниця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Robitnycya3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Robitnycya3.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Robitnycya4.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Robitnycya4.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Robitnycya5.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Robitnycya6.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 21:34, 23 листопада 2015
Робітниця, -ці, ж. Роботница. Батенько іде, хвалить мене: оддали дочку робітницю: по сім кіп жне. Чуб. V. 723. Ум. Робітничка, робітнонька. Зіронько вечірняя, то жесь освітила, а з дому домівнонькою, а з поля робітнонькою. Рк. Макс.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Робітни́ця, -і. Жін. До робітни́к. * Ха́тня робітниця – жінка, яка виконує всю хатню роботу в кого-небудь за наймом.
Ілюстрації
|
|
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
• Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
• Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик. – Харків; Фоліо, 2005. – 767 с. – (Б-ка держ. мови).
