Відмінності між версіями «Рідня»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
− | збірн. Чиїсь родичі близькі або далекі. [Горпин а:] Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (Нечуй-Левицький, II, 1956, 508); Мало не всі з присутніх когось із рідні отоді втратили: Гармаші — батька, дядько Мусій — племінницю.., у Тимка на засланні батько (Андрій Головко, II, 1957, 404); * У порівняннях. Було так цікаво слухати, коли бабуся, наче з ріднею, розмовляє з деревами (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 100). | + | Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)http://sum.in.ua/s/ptashka |
+ | 1. збірн. Чиїсь родичі близькі або далекі. [Горпин а:] Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (Нечуй-Левицький, II, 1956, 508); Мало не всі з присутніх когось із рідні отоді втратили: Гармаші — батька, дядько Мусій — племінницю.., у Тимка на засланні батько (Андрій Головко, II, 1957, 404); * У порівняннях. Було так цікаво слухати, коли бабуся, наче з ріднею, розмовляє з деревами (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 100). | ||
+ | ♦ Вступати (вступити) в рідню див. вступати 1. | ||
+ | 2. кому, розм. Родич або родичка кому-, чому-небудь. — Та я оце зроду не буду його годувати! Що він мені?! Рідня? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 437); Безстрашний і грізний Кибальчич доводиться далекою ріднею їхній сім'ї (Михайло Стельмах, I, 1962, 250); — Який він там у тебе не є, але він тобі таки батько: рідня найрідніша! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 264); | ||
+ | // перен. Який має у певному відношенні подібність до когось, чогось, схожість з ким-, чим-небудь. Пуста голова — баранові рідня (Укр. присл.., 1963, 398). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 559. | ||
+ | <a href="http://slovopedia.org.ua/41/53408/272358.html">РІДНЯ</a> | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 20:36, 23 листопада 2015
Рідня, -ні, ж. Родня, родственники. Грин. III. 258. Хочу бути вам ріднею: будь ти тещею моєю. Чуб. V. 233. Рідні край Божа мати, та ні в кого обкочувати. Ном. № 9338.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)http://sum.in.ua/s/ptashka
1. збірн. Чиїсь родичі близькі або далекі. [Горпин а:] Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (Нечуй-Левицький, II, 1956, 508); Мало не всі з присутніх когось із рідні отоді втратили: Гармаші — батька, дядько Мусій — племінницю.., у Тимка на засланні батько (Андрій Головко, II, 1957, 404); * У порівняннях. Було так цікаво слухати, коли бабуся, наче з ріднею, розмовляє з деревами (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 100). ♦ Вступати (вступити) в рідню див. вступати 1. 2. кому, розм. Родич або родичка кому-, чому-небудь. — Та я оце зроду не буду його годувати! Що він мені?! Рідня? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 437); Безстрашний і грізний Кибальчич доводиться далекою ріднею їхній сім'ї (Михайло Стельмах, I, 1962, 250); — Який він там у тебе не є, але він тобі таки батько: рідня найрідніша! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 264); // перен. Який має у певному відношенні подібність до когось, чогось, схожість з ким-, чим-небудь. Пуста голова — баранові рідня (Укр. присл.., 1963, 398). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 559. <a href="http://slovopedia.org.ua/41/53408/272358.html">РІДНЯ</a>