Відмінності між версіями «Цензор»
(внесені зміни: іноземний словник) |
(опис) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Цензор, -ра, '''''м. ''Цензоръ. ''У другій же половині того ж самого оповідання цензор звелів редакторові печатати вже ''баринь, изба ''і т. д. і не дозволив чумакам співати про волю, вози, про ярма і занози. ''К. XII. 126. | '''Цензор, -ра, '''''м. ''Цензоръ. ''У другій же половині того ж самого оповідання цензор звелів редакторові печатати вже ''баринь, изба ''і т. д. і не дозволив чумакам співати про волю, вози, про ярма і занози. ''К. XII. 126. | ||
[[Категорія:Це]] | [[Категорія:Це]] | ||
+ | ==Цензор (Давній Рим)== | ||
+ | Це́нзор (лат. censor, від лат. censere — «оцінювати») у Стародавньому Римі — посадовець, що здійснював головним чином проведення цензу. Посада установлена Сервієм Туллієм, спочатку для регулювання податків і військової служби. У 434 до н.е. п'ятирічний термін служби цензора за пропозицією Емілія Мамерка був скорочений до 18 місяців, пізніше посада цензора стала довічною. Для плебеїв посада стала доступна з 350 до н.е. і тоді стали вибиратися відповідно 2 цензори (окрім 131, 120, 115, 102, 92, 86 і 65 рр. до н. е., коли були тільки плебейські цензори). Спектр функцій цензорів при Республіці включав: | ||
+ | власне ценз; | ||
+ | нагляд за вдачами (censura morum), покарання при цьому називалося не poena, а ignominia або nota. Воно полягало, зважаючи на суспільний стан винного, у виключенні з сенату (senatu movere) або зі стану вершників (equum adimere) або в пониженні в трибі (tribu movere) або у виключенні зі всіх триб взагалі (tribubus omnibus movere, в такому разі винен ставав aerarius, оскільки це могло поєднуватися з обкладенням більшим податком). Сюди входило і право видання едиктів проти розкоші; | ||
+ | фінансовий контроль: відкуп суспільних земель, державних доходів і поземельних податків, а отже, і копалень, митних зборів, торгівлі сіллю і т. д., а також спостереження за всіма оплачуваними скарбницею речами і постачаннями, наприклад за озброєнням військ, їх перевезенням і ін. | ||
+ | нагляд за спорудою і утриманням громадських будівель і закладів, при якому будівництво і ремонт (opera publica) цензори доручали таким, що пропонував мінімальну плату. | ||
+ | Всі цензорські документи називалися tabulae censorum. | ||
+ | У 81 до н.е. Сулла скасував посаду і цензорат був відновлений лише в 70 до н. е. Цезар близько 46 до н.е. знов ліквідовував посаду до повторного, але вже формального відновлення Августом. | ||
==Іноземні словники== | ==Іноземні словники== | ||
censor<nowiki> [</nowiki>ˈsɛn(t)sə] | censor<nowiki> [</nowiki>ˈsɛn(t)sə] | ||
Рядок 18: | Рядок 26: | ||
'''blue pencil of censor''' obscene reduction | '''blue pencil of censor''' obscene reduction | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]] |
Версія за 19:16, 24 листопада 2015
Цензор, -ра, м. Цензоръ. У другій же половині того ж самого оповідання цензор звелів редакторові печатати вже баринь, изба і т. д. і не дозволив чумакам співати про волю, вози, про ярма і занози. К. XII. 126.
Цензор (Давній Рим)
Це́нзор (лат. censor, від лат. censere — «оцінювати») у Стародавньому Римі — посадовець, що здійснював головним чином проведення цензу. Посада установлена Сервієм Туллієм, спочатку для регулювання податків і військової служби. У 434 до н.е. п'ятирічний термін служби цензора за пропозицією Емілія Мамерка був скорочений до 18 місяців, пізніше посада цензора стала довічною. Для плебеїв посада стала доступна з 350 до н.е. і тоді стали вибиратися відповідно 2 цензори (окрім 131, 120, 115, 102, 92, 86 і 65 рр. до н. е., коли були тільки плебейські цензори). Спектр функцій цензорів при Республіці включав: власне ценз; нагляд за вдачами (censura morum), покарання при цьому називалося не poena, а ignominia або nota. Воно полягало, зважаючи на суспільний стан винного, у виключенні з сенату (senatu movere) або зі стану вершників (equum adimere) або в пониженні в трибі (tribu movere) або у виключенні зі всіх триб взагалі (tribubus omnibus movere, в такому разі винен ставав aerarius, оскільки це могло поєднуватися з обкладенням більшим податком). Сюди входило і право видання едиктів проти розкоші; фінансовий контроль: відкуп суспільних земель, державних доходів і поземельних податків, а отже, і копалень, митних зборів, торгівлі сіллю і т. д., а також спостереження за всіма оплачуваними скарбницею речами і постачаннями, наприклад за озброєнням військ, їх перевезенням і ін. нагляд за спорудою і утриманням громадських будівель і закладів, при якому будівництво і ремонт (opera publica) цензори доручали таким, що пропонував мінімальну плату. Всі цензорські документи називалися tabulae censorum. У 81 до н.е. Сулла скасував посаду і цензорат був відновлений лише в 70 до н. е. Цезар близько 46 до н.е. знов ліквідовував посаду до повторного, але вже формального відновлення Августом.
Іноземні словники
censor [ˈsɛn(t)sə]
n
1. an official who examines material that is about to be released, such as books, movies, news, and art, and suppresses any parts that are considered obscene, politically unacceptable, or a threat to security.
2. (in ancient Rome) either of two magistrates who held censuses and supervised public morals.
v
1. examine (a book, movie, etc.) officially and suppress unacceptable parts of it.
to censor a film exposing the film censorship
blue pencil of censor obscene reduction
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]