Відмінності між версіями «Ремесник»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Словник Грінченка''' | + | --[[Користувач:Opstremedlovska.pi15|Ольга Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Opstremedlovska.pi15|обговорення]]) 19:04, 21 листопада 2015 (EET)'''Словник Грінченка''' |
+ | --[[Користувач:Opstremedlovska.pi15|Ольга Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Opstremedlovska.pi15|обговорення]]) 19:04, 21 листопада 2015 (EET) | ||
'''Ремесни́к, -ка́, '''''м. ''Ремесленикъ. ''В ремесника золотая рука та кальний рот. ''Ном. № 10410. Ум. '''Ремесничок, ремесниче́нько. '''''Ой жаль мені на мого батенька, шо мня не дав за ремесниченька. ''АД. І. 61. | '''Ремесни́к, -ка́, '''''м. ''Ремесленикъ. ''В ремесника золотая рука та кальний рот. ''Ном. № 10410. Ум. '''Ремесничок, ремесниче́нько. '''''Ой жаль мені на мого батенька, шо мня не дав за ремесниченька. ''АД. І. 61. | ||
[[Категорія:Ре]] | [[Категорія:Ре]] |
Версія за 19:04, 21 листопада 2015
--Ольга Петрівна (обговорення) 19:04, 21 листопада 2015 (EET)Словник Грінченка --Ольга Петрівна (обговорення) 19:04, 21 листопада 2015 (EET) Ремесни́к, -ка́, м. Ремесленикъ. В ремесника золотая рука та кальний рот. Ном. № 10410. Ум. Ремесничок, ремесниче́нько. Ой жаль мені на мого батенька, шо мня не дав за ремесниченька. АД. І. 61.
Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.)/Уклад. і голов. ред. В.Г.Бусел. -К.;Урпінь:ВТФ "Перун", 2005. 1728с.
Ремесник -1.Особа, яка володіє певним ремеслом і виготовляє на продаж та на замовлення вироби ручним кустарним способом, користуючись власними засобами виробництва. 2.перен. Той, хто працює шаблонно, без творчої ініціативи, натхнення. 3. розм. Учень ремісничого училища.
Словник українськоїмови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститутмовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 502.
Ремесник 1. Особа, яка володієпевним ремеслом і виготовляє на продаж та на замовленнявиробиручнимкустарним способом, користуючисьвласнимизасобамивиробництва. Ремісники й кузнеці [ковалі]запалювали й роздували горна, скрізь над димарями вставали й вились до неба димки (Скл., Святослав, 1959, 29); Середністани: дрібнийпромисловець, дрібнийторговець, ремісник і селянин— всі вони борються з буржуазією для того, щобврятувативідзагибелісвоєіснування, як середніхстанів (Комун. маніф., 1963, 40); У Москві рано виникласпеціалізаціяремісників. Так, у Кузнечнійслободівиготовлялипереважноковальськівироби, у Котельниках — котли, в Бронних слободах —броню (Іст. СРСР, І, 1957, 81). 2. перен. Той, хтопрацює шаблонно, без творчоїініціативи, натхнення. — В любимійпрацітибудештворити, а у вимушеній, випадковій, зостанешсяремісником! (Донч., V, 1957, 235); Бажано, навітьпотрібно, щобміж автором оригіналу і перекладачембулавнутрішняспорідненість, щобперекладач не бувремісником, якийперекладає все, щойомузамовлятьперекласти, щоб тут докончебув момент творчоговибору (Рильський, IX, 1962, 21); Якщоактор в процесіпрактичноїроботинаб’єсобі руку, нагромадитьдеякийдосвід і запас штампів.., — такийактор, по-моєму, заслуговуєзванняремісника, але не майстра, не художника (З глибиндуші, 1959, 31); * У порівн.Лазарскорився. Затих і вже не сперечався, коли будили по ночах. Ішов на роботу байдужий, як ремісник (Коцюб., II, 1955, 206). 3. розм. Ученьремісничого училища. Букви РУ горять, як жар. То повзвулицю-бульвар Поспішаєсклити школу Ремісник Ванюша скляр (Воронько, Три покоління, 1950, 74); Вінозирнувся й гукнув до своїхремісників: — Грицю, Лаврін, сюди! Слухайте, щоб у школу ні ногою. Будемобастувати, а ввечерізаходьте до мене і весла захопіть. Тількиобов’язково (Панч, Гарніхлопці, 1959, 18).