Відмінності між версіями «Саморуйнування»
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 18:09, 21 листопада 2015
Саморуйнування, -ня, с. Самоуничтоженіе. К. ПС. 147.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С 100.
САМОРУЙНУВАННЯ, ня,с.Самоуничтоженіе. Уничтожение самого себя; самоистребление..
Словник українськоїмови: в 11 томах. — Том 9,1978. — Стор. 37.
САМОРУЙНУВАННЯ, я, сер. Знищення самого себе.
Тлумачний словник української мови : Понад 12500 статей(близько 40 000 слів) / За ред. д-ра філологічних наук , проф.. В. С. Калашника. – 2-ге вид. , випр. і доп.- Х Прапор, 2005. – С 745.
САМОРУЙНУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням руйнувати тадія і стан за знач. руйнуватися. — Глядіть [пане],щоб і такого не було: ви почали руйнувати нашіхати, а хтось закінчить руйнування вашим палацом(Михайло Стельмах, I, 1962, 421) ; Жовтень відкривепоху антиколоніальних революцій, руйнування всієїсистеми національно-колоніального поневолення(Комуніст України, 11, 1967, 43) ; // Результат цієї дії. За віщо ж зневага? Для чогонемиліБратамнашіщиріжадання? Кого ми чіпали,кому причинили Неволю, біду, руйнування? (МихайлоСтарицький, Вибр., 1959, 8) ;Війна принесларадянськомународовінезліченнібіди, нечуваніруйнування (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 76).
Ілюстрації
|
|
