Відмінності між версіями «Кобилиця»
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | Тлумачення слова у сучасних словниках | + | Тлумачення слова у сучасних словниках=підрозділ=Педагогічний інститут |
+ | |||
+ | КОБИ́ЛИ́ЦЯ, і, ж., рідко. | ||
+ | 1. Те саме, що коби́ла 1; лошиця. Він нанявся.. три кобилиці пасти (Сл. Гр.); Немає кобили. Привела вчора лошатко, а сама… Осколок доконав… Пропала кобилиця… (Багмут, Опов., 1959, 109). | ||
+ | 2. перев. мн. Те саме, що ко́зла 2. Дівчата обстругували стіни,— які з долу, які з кобилиць угорі (Головко, II, 1957, 98) [1]. | ||
+ | |||
+ | КОБИЛИЦЯ, ці, ж. | ||
+ | 1) Кобыла. Він нанявся в єї… три кобилиці пасти. Рудч. Ск. І. 87. | ||
+ | 2) Козлы, подпорки, подмостки. | ||
+ | 3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ. | ||
+ | 4) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и кобилиця нижня. ( Залюбовск.). | ||
+ | 5) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ. Шух. І. 23 [2]. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 20:19, 22 листопада 2015
Кобилиця, -ці, ж. 1) Кобыла. Він нанявся в єї... три кобилиці пасти. Рудч. Ск. І. 87. 2) Козлы, подпорки, подмостки. 3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ. 4) Отрубокъ дерева, на который натягивается кожа для очистки отъ мездры. Сумск. у. 5) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и кобилиця нижня. (Залюбовск.). 6) мн. Перила. Лохвиц. и Гадяч. у. 7) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ. Шух. І. 23.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках=підрозділ=Педагогічний інститут
КОБИ́ЛИ́ЦЯ, і, ж., рідко. 1. Те саме, що коби́ла 1; лошиця. Він нанявся.. три кобилиці пасти (Сл. Гр.); Немає кобили. Привела вчора лошатко, а сама… Осколок доконав… Пропала кобилиця… (Багмут, Опов., 1959, 109). 2. перев. мн. Те саме, що ко́зла 2. Дівчата обстругували стіни,— які з долу, які з кобилиць угорі (Головко, II, 1957, 98) [1].
КОБИЛИЦЯ, ці, ж. 1) Кобыла. Він нанявся в єї… три кобилиці пасти. Рудч. Ск. І. 87. 2) Козлы, подпорки, подмостки. 3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ. 4) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и кобилиця нижня. ( Залюбовск.). 5) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ. Шух. І. 23 [2].