Відмінності між версіями «Любуватися»
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
// Відчувати захоплення ким-небудь, чиїмись учинками, діями. Хлопці обвисли на березі і любувалися, як Карпо добре плаває (Панас Мирний, I, 1954, 250); Дивись, любуйся земляками. Твої, Тарасе, земляки на полі орють тракторами, ведуть у небі літаки (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 350); | // Відчувати захоплення ким-небудь, чиїмись учинками, діями. Хлопці обвисли на березі і любувалися, як Карпо добре плаває (Панас Мирний, I, 1954, 250); Дивись, любуйся земляками. Твої, Тарасе, земляки на полі орють тракторами, ведуть у небі літаки (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 350); | ||
// Відчувати задоволення від чого-небудь. [Пузир:] Підожди, нехай вівці пройдуть. Не перебивай мені любуватися (Карпенко-Карий, II, 1960, 374). | // Відчувати задоволення від чого-небудь. [Пузир:] Підожди, нехай вівці пройдуть. Не перебивай мені любуватися (Карпенко-Карий, II, 1960, 374). | ||
| − | Любуватися [собою] — бути задоволеним самим собою; пишатися. Меж горами старий Дніпро, Неначе у молоці дитина, Красується, любується На всю Україну (Тарас Шевченко, II, 1963, 132); [Огнєв:] Всі недалекі люди такі. | + | Любуватися [собою] — бути задоволеним самим собою; пишатися. Меж горами старий Дніпро, Неначе у молоці дитина, Красується, любується На всю Україну (Тарас Шевченко, II, 1963, 132); [Огнєв:] Всі недалекі люди такі. ігшись влади, любуються собою, люблять тільки повчати (Олександр Корнійчук, II, 1955, 39). |
2. діал. Любитися (у 1 знач.). Довго ще вони [Галя і Чіпка].. любувалися та милувалися (Панас Мирний, I, 1949, 352). | 2. діал. Любитися (у 1 знач.). Довго ще вони [Галя і Чіпка].. любувалися та милувалися (Панас Мирний, I, 1949, 352). | ||
3. в чому, діал. Кохатися (у 2 знач.). Його батько також не любувався в бібліотеці. Опріч кількох книжок духовного змісту — про інші книжки й не питай (Лесь Мартович, Тв., 1954, 290); Була у пана псарня славна, Бо пан мисливий добрий був І в ловах любувавсь віддавна (Іван Франко, X, 1954, 343). | 3. в чому, діал. Кохатися (у 2 знач.). Його батько також не любувався в бібліотеці. Опріч кількох книжок духовного змісту — про інші книжки й не питай (Лесь Мартович, Тв., 1954, 290); Була у пана псарня славна, Бо пан мисливий добрий був І в ловах любувавсь віддавна (Іван Франко, X, 1954, 343). | ||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
[[Зображення:ECnWbra46Gs.jpg|416 × 604 px]] | [[Зображення:ECnWbra46Gs.jpg|416 × 604 px]] | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=EcSXU00nf1Q | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Більше читайте тут: [посилання http://tsn.ua/tsikavinki/u-dnipropetrovsku-ukrayinski-bogatiri- | ||
| + | |||
| + | tyagali-25-tonnu-furu-i-peremogli-yevropeyskih-koleg-313605.html] | ||
| + | |||
| + | ===[http://hohlopedia.org.ua/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/lyubuvatysya.11324/]=== | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F]=== | ||
| + | |||
| + | ===[https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F]=== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Лю]] | ||
Версія за 17:01, 20 листопада 2015
Любуватися, -буюся, -єшся, гл. Любоваться. О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне. Котл. Ен. І. 36.
Зміст
Сучасні словники
ЛЮБУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. ким, чим, на кого — що і без додатка. З насолодою, приємністю розглядати кого-, що-небудь. Дівчата.. стають гуртками перед дзеркалом і любуються на себе (Леся Українка, IV, 1954, 243); Дивився на неї Яресько і любувавсь. Як змінилася! (Олесь Гончар, II, 1959, 33); Я зупинився, любуючись, які вони хороші — обидві! (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 42); // Відчувати захоплення ким-небудь, чиїмись учинками, діями. Хлопці обвисли на березі і любувалися, як Карпо добре плаває (Панас Мирний, I, 1954, 250); Дивись, любуйся земляками. Твої, Тарасе, земляки на полі орють тракторами, ведуть у небі літаки (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 350); // Відчувати задоволення від чого-небудь. [Пузир:] Підожди, нехай вівці пройдуть. Не перебивай мені любуватися (Карпенко-Карий, II, 1960, 374).
Любуватися [собою] — бути задоволеним самим собою; пишатися. Меж горами старий Дніпро, Неначе у молоці дитина, Красується, любується На всю Україну (Тарас Шевченко, II, 1963, 132); [Огнєв:] Всі недалекі люди такі. ігшись влади, любуються собою, люблять тільки повчати (Олександр Корнійчук, II, 1955, 39).
2. діал. Любитися (у 1 знач.). Довго ще вони [Галя і Чіпка].. любувалися та милувалися (Панас Мирний, I, 1949, 352). 3. в чому, діал. Кохатися (у 2 знач.). Його батько також не любувався в бібліотеці. Опріч кількох книжок духовного змісту — про інші книжки й не питай (Лесь Мартович, Тв., 1954, 290); Була у пана псарня славна, Бо пан мисливий добрий був І в ловах любувавсь віддавна (Іван Франко, X, 1954, 343). Словник української мови
тлумачний словник (1970—1980)
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=EcSXU00nf1Q
Цікаві факти
Більше читайте тут: [посилання http://tsn.ua/tsikavinki/u-dnipropetrovsku-ukrayinski-bogatiri-
tyagali-25-tonnu-furu-i-peremogli-yevropeyskih-koleg-313605.html]
