Відмінності між версіями «Рятуватися»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках | + | '''Тлумачення слова у сучасних словниках''' |
| + | |||
| + | |||
| + | ''''''Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 927.''''' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | РЯТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. | ||
| + | 1. Уникати смерті, загибелі, знищення і т. ін. Питає [староста]: що ж, чи й вони хотять, щоб козаки і в них такого натворили, як он і там, і он десь, що цілі кутки лежать попелищем, а скільки народу побито? А як не хотять, то треба мерщій рятуватись, поки не пізно ще (Андрій Головко, II, 1957, 327); Звірі полювали один на одного, дрібнота рятувалася від хижаків, хижаки докладали всіх зусиль, щоб перехитрити, щоб упіймати й задовольнити свою хіть до їжі (Олесь Донченко, II, 1956, 43); | ||
| + | // Намагатися звільнитися від пригнічення, поневолення, утисків, переслідування і т. ін. Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 335); Він був одним з тих численних мешканців угорської столиці, які, рятуючись від терору салашістських банд, тисячами залишали рідне місто і мандрували в сільські провінції (Олесь Гончар, III, 1959, 227); | ||
| + | // Знаходити в чому-небудь спочинок, відраду для себе. Він чув, що йому треба рятуватись, щоб не пропасти з туги, що ввесь його рятунок у праці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 26); Втомивши за день відданих своїх співробітників, змучений і знесилений, тікав [Мічурін] рятуватись на самотині до своєї улюбленої супротивниці — природи (Олександр Довженко, I, 1958, 498); | ||
| + | // Укриватися від чого-небудь шкідливого, небажаного, небезпечного і т. ін. Рятуючись від комарів, що густо дзвеніли над головами, заробітчани взялися розкладати багаття (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 90); Викопали [воїни Святослава] землянки на березі, щоб там рятуватись від вітрів і морозу (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 624). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 2. Пас. до рятувати. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 19:16, 22 листопада 2015
Рятува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Спасаться. Здалека зоглядали (татарина) з гір, ховалися й рятувались. МВ. II. 74.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
'Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 927.
РЯТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
1. Уникати смерті, загибелі, знищення і т. ін. Питає [староста]: що ж, чи й вони хотять, щоб козаки і в них такого натворили, як он і там, і он десь, що цілі кутки лежать попелищем, а скільки народу побито? А як не хотять, то треба мерщій рятуватись, поки не пізно ще (Андрій Головко, II, 1957, 327); Звірі полювали один на одного, дрібнота рятувалася від хижаків, хижаки докладали всіх зусиль, щоб перехитрити, щоб упіймати й задовольнити свою хіть до їжі (Олесь Донченко, II, 1956, 43);
// Намагатися звільнитися від пригнічення, поневолення, утисків, переслідування і т. ін. Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 335); Він був одним з тих численних мешканців угорської столиці, які, рятуючись від терору салашістських банд, тисячами залишали рідне місто і мандрували в сільські провінції (Олесь Гончар, III, 1959, 227);
// Знаходити в чому-небудь спочинок, відраду для себе. Він чув, що йому треба рятуватись, щоб не пропасти з туги, що ввесь його рятунок у праці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 26); Втомивши за день відданих своїх співробітників, змучений і знесилений, тікав [Мічурін] рятуватись на самотині до своєї улюбленої супротивниці — природи (Олександр Довженко, I, 1958, 498);
// Укриватися від чого-небудь шкідливого, небажаного, небезпечного і т. ін. Рятуючись від комарів, що густо дзвеніли над головами, заробітчани взялися розкладати багаття (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 90); Викопали [воїни Святослава] землянки на березі, щоб там рятуватись від вітрів і морозу (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 624).
2. Пас. до рятувати.
Ілюстрації
|
|
|
|
