Відмінності між версіями «Ревун»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ре]] | [[Категорія:Ре]] | ||
| − | ==Сучасні словники== | + | ==Сучасні словники== |
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках | + | ==Тлумачення слова у сучасних словниках== |
| + | ==Академічний тлумачний словник (1970—1980)== | ||
| + | =='''РЕВУ́Н''', а, чол.== | ||
| + | 1. розм. Той, хто багато і часто реве, плаче. — Так, ведмідь я [Атта Троль]! я ведмідь той, Що незграбою, кудлаєм, Ревуном і товстолапим І бог зна ще як взивають! (Леся Українка, IV, 1954, 151). | ||
| + | 2. мор. Звуковий сигнальний прилад; сирена. Ого, як воно розгулялося, його море! Аж ревун гуде безперестанку на маяку, щоб кораблі не збилися з курсу (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 294); Тиша стояла над портом, тиша зависла над містом. І тільки ревуни — на Фонтані, за монастирем, біля виходу з бухти — невгавно ревли, неначе віщуючи шторм (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 159). | ||
| + | 3. Велика широконоса мавпа родини цебусових; живе в лісах Південної і Центральної Америки, має довгий чіпкий хвіст і дуже гучний голос. Серед чіпкохвостих мавп Гвіано-Бразільської підобласті найбільш характерним родом слід вважати ревунів (Посібник з зоогеографії., 1956, 38). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 476. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 16:50, 22 листопада 2015
Ревун, -на, м. = Рева. Ум. Ревунець. Ревунці ревуть. Ном. стр. 298.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РЕВУ́Н, а, чол.
1. розм. Той, хто багато і часто реве, плаче. — Так, ведмідь я [Атта Троль]! я ведмідь той, Що незграбою, кудлаєм, Ревуном і товстолапим І бог зна ще як взивають! (Леся Українка, IV, 1954, 151). 2. мор. Звуковий сигнальний прилад; сирена. Ого, як воно розгулялося, його море! Аж ревун гуде безперестанку на маяку, щоб кораблі не збилися з курсу (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 294); Тиша стояла над портом, тиша зависла над містом. І тільки ревуни — на Фонтані, за монастирем, біля виходу з бухти — невгавно ревли, неначе віщуючи шторм (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 159). 3. Велика широконоса мавпа родини цебусових; живе в лісах Південної і Центральної Америки, має довгий чіпкий хвіст і дуже гучний голос. Серед чіпкохвостих мавп Гвіано-Бразільської підобласті найбільш характерним родом слід вважати ревунів (Посібник з зоогеографії., 1956, 38). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 476.
Ілюстрації
|
|
|
|
