Відмінності між версіями «Жмакати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Медіа) |
||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|uqWVjJroUiY}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 09:45, 20 листопада 2015
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Жмакати, -каю, -єш, гл. 1) Жевать. 2) = Жмакувати 2.
Сучасні словники
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ЖМАКАТИ, аю, аєш і ЖМАКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.
- Захоплюючи, здавлюючи який-небудь предмет руками, м'яти, псувати його форму.
Валентин : Модестович обома руками жмакає край скатертини (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 210); Вона дуже хвилювалася, жмакала клаптик паперу в руках, боязно поглядала в зал (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 30); Жмакує [Січкар] гроші в кишені, що аж тріщить вона (Михайло Стельмах, II, 1962, 39).
- розм. Те саме, що жувати
1. У хаті стало тихо, тільки було чуть, як лущало порося в зубах та жмакали й плямкали.. роти (Нечуй-Левицький, III, 1956, 378).
Ілюстрації
|
|
|
|
