Відмінності між версіями «Жерти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Словник української мови | |
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | |||
| + | ЖЕРТИ, жеру, жереш, недок., перех. і без додатка. | ||
| + | * вульг. Їсти жадібно, багато чого-небудь. Довіку лев не втомиться ягнят покірних жерти (Леся Українка, I, 1951, 169); Тільки-но полягали [наймити], ще й не поснули, устав хазяїн, сів — жере, аж чвака... (Україна сміється, I, 1960, 51); * Образно. Гриць не читав, а жер ті книжки (Панас Мирний, III, 1954, 186); | ||
| + | // зневажл. Взагалі їсти. — А я не люблю тих, хто жере хліб, не зароблений власним потом (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 253); | ||
| + | // Поїдаючи, нищити. Остались шашелі: гризуть, Ж[е]руть і тлять старого дуба... (Тарас Шевченко, II, 1953, 367); На сьогоднішніх зборах затверджували план участі піонерії в наступі на гусінь, що жерла садок (Олесь Донченко, I, 1956, 64). | ||
| + | Жерти без пам'яті — дуже багато їсти. Баба Яличка хвалиться: двічі, каже, на тиждень глечика йому скидаю, жере без пам'яті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 300). | ||
| + | * перен. Спалюючи, знищувати що-небудь з великою швидкістю (про вогонь, полум'я). Тепер вона бачила в печі в'юнкий вогонь, що паливо жер (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 271); Пожежа!.. Криваво-червоне полум'я злітало крутим валом, косо йшло за вітром, жеручи суху ковилу (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 83); | ||
| + | // Витрачати багато чого-небудь, поглинати. Чхав [трактор], коли треба було заводитися, жер безсовісно пальне, стогнав, коли плуг, приміром, ставили на глибшу оранку (Юрій Яновський, I, 1958, 444). | ||
| + | * перен. Охоплювати цілком, не давати спокою (про почуття і т. ін.). Непевність та тривога, мов вогонь, жерли Гнатове серце (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48); Така їх заздрість жерла, що вони від люті вмерли (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 157). | ||
| + | |||
| + | ♦ Жерти оком (очима, поглядом) — пронизливо, жадібно або зі злістю дивитись на кого-небудь. Тільки Стасик жер маму блискучим оком | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 21:07, 19 листопада 2015
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Жерти, жеру, -реш, гл. Жрать, пожирать. Дереться горло чи би спало, чи би жерло. Ном. № 11316. І вороги нові роскрадають як овець нас і жеруть. Шевч. 230.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖЕРТИ, жеру, жереш, недок., перех. і без додатка.
- вульг. Їсти жадібно, багато чого-небудь. Довіку лев не втомиться ягнят покірних жерти (Леся Українка, I, 1951, 169); Тільки-но полягали [наймити], ще й не поснули, устав хазяїн, сів — жере, аж чвака... (Україна сміється, I, 1960, 51); * Образно. Гриць не читав, а жер ті книжки (Панас Мирний, III, 1954, 186);
// зневажл. Взагалі їсти. — А я не люблю тих, хто жере хліб, не зароблений власним потом (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 253); // Поїдаючи, нищити. Остались шашелі: гризуть, Ж[е]руть і тлять старого дуба... (Тарас Шевченко, II, 1953, 367); На сьогоднішніх зборах затверджували план участі піонерії в наступі на гусінь, що жерла садок (Олесь Донченко, I, 1956, 64).
Жерти без пам'яті — дуже багато їсти. Баба Яличка хвалиться: двічі, каже, на тиждень глечика йому скидаю, жере без пам'яті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 300).
- перен. Спалюючи, знищувати що-небудь з великою швидкістю (про вогонь, полум'я). Тепер вона бачила в печі в'юнкий вогонь, що паливо жер (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 271); Пожежа!.. Криваво-червоне полум'я злітало крутим валом, косо йшло за вітром, жеручи суху ковилу (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 83);
// Витрачати багато чого-небудь, поглинати. Чхав [трактор], коли треба було заводитися, жер безсовісно пальне, стогнав, коли плуг, приміром, ставили на глибшу оранку (Юрій Яновський, I, 1958, 444).
- перен. Охоплювати цілком, не давати спокою (про почуття і т. ін.). Непевність та тривога, мов вогонь, жерли Гнатове серце (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48); Така їх заздрість жерла, що вони від люті вмерли (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 157).
♦ Жерти оком (очима, поглядом) — пронизливо, жадібно або зі злістю дивитись на кого-небудь. Тільки Стасик жер маму блискучим оком
Ілюстрації
|
|
|
|
