Відмінності між версіями «Жердина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
| НАЗИВНИЙ || жерди́на || жерди́ни | | НАЗИВНИЙ || жерди́на || жерди́ни | ||
|- | |- | ||
| − | | РОДОВИЙ || | + | | РОДОВИЙ || жерди́ни || жерди́н |
|- | |- | ||
| − | | ДАВАЛЬНИЙ || | + | | ДАВАЛЬНИЙ || жерди́ні || жерди́нам |
|- | |- | ||
| − | | ЗНАХІДНИЙ || | + | | ЗНАХІДНИЙ || жерди́ну || жерди́ни |
|- | |- | ||
| − | | | + | | МІСЦЕВИЙ || на/у жерди́ні || на/у жерди́нах |
|- | |- | ||
| − | + | | КЛИЧНИЙ || жерди́но* || жерди́ни* | |
| − | + | ||
| − | | КЛИЧНИЙ || | + | |
|} | |} | ||
Версія за 20:56, 19 листопада 2015
Зміст
Словник Бориса Грінчена
Жердина, -ни, ж. = Жердка. Ум. Жердинка.
Сучасні словники
Словник української мови
ЖЕРДИ́НА, и, жін. 1. Довгий, тонкий, без гілок кусок дерева; ключина Антін Рибка стояв на свому подвір'ї і.. стругав довгу жердину (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 430); Іван стояв на передньому краї плота, вправно орудував жердиною й вигукував: — Кермуй, батьку, прямо! (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 6); * У порівняннях. Була і цариця в колі придворних дам, худа й висока, як жердина, з тонкою шиєю (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 316). 2. розм. Те саме, що жердка 1. Наталка потягнула з жердини білий Назарів кожушок, накинула на голову платок (Василь Козаченко, Серце.., 1947, 148).
. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 520.
| Відмінок | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| НАЗИВНИЙ | жерди́на | жерди́ни |
| РОДОВИЙ | жерди́ни | жерди́н |
| ДАВАЛЬНИЙ | жерди́ні | жерди́нам |
| ЗНАХІДНИЙ | жерди́ну | жерди́ни |
| МІСЦЕВИЙ | на/у жерди́ні | на/у жерди́нах |
| КЛИЧНИЙ | жерди́но* | жерди́ни* |
Ілюстрації
|
|
|
|
