Відмінності між версіями «Ґіпс»
(Створена сторінка: '''Ґіпс, -су, '''''м. ''Гипсъ. ''Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим. ''МУЕ. І. 72. [[Категорі...) |
Оля-ля (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ґіпс, -су, '''''м. ''Гипсъ. ''Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим. ''МУЕ. І. 72. | '''Ґіпс, -су, '''''м. ''Гипсъ. ''Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим. ''МУЕ. І. 72. | ||
[[Категорія:Ґі]] | [[Категорія:Ґі]] | ||
| + | |||
| + | '''Сучасні словники''' | ||
| + | |||
| + | ГІПС, у, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Вапняковий мінерал білого або жовтуватого кольору, що використовується у подрібненому та обпаленому вигляді в будівництві, скульптурі, для хірургічних пов'язок, а також у сільському господарстві як добриво. Гіпс — в'яжуча речовина, яка швидко тужавіє (Довідник сільського будівельника, 1956» 447); Гіпс знайде застосування не тільки як засіб для меліорації лужних ґрунтів, але й як пряме добриво для конюшини (Вісник АН УРСР, 4, 1949, 16); * У порівняннях. Обличчя стало на мить як із гіпсу виліплене — неживе (Андрій Головко, II, 1957, 76). | ||
| + | |||
| + | 2. Предмет, виліплений з цього мінералу. Зупинившись над великим столом з бутафорним полем, вони ніби іншими очима розглядають муляжну пересічену місцевість з мініатюрними горбами та річками. Гіпс, пофарбована тирса, що зображає траву... Як убого! (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 10). | ||
| + | |||
| + | 3. мед. Тверда хірургічна пов'язка з цього мінералу, що використовуються при переломах та вивихах. Пробуду тут ще тижнів зо два, поки мені зроблять апарат, заміняючий гіпс (Леся Українка, V, 1956, 38); Моряк.. розповів, що недавно у нього з руки зняли гіпс, але рана ще не загоїлась як слід (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 89). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 73. | ||
| + | [http://sum.in.ua/p/2/73/2] | ||
Версія за 16:46, 26 листопада 2013
Ґіпс, -су, м. Гипсъ. Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим. МУЕ. І. 72.
Сучасні словники
ГІПС, у, чол.
1. Вапняковий мінерал білого або жовтуватого кольору, що використовується у подрібненому та обпаленому вигляді в будівництві, скульптурі, для хірургічних пов'язок, а також у сільському господарстві як добриво. Гіпс — в'яжуча речовина, яка швидко тужавіє (Довідник сільського будівельника, 1956» 447); Гіпс знайде застосування не тільки як засіб для меліорації лужних ґрунтів, але й як пряме добриво для конюшини (Вісник АН УРСР, 4, 1949, 16); * У порівняннях. Обличчя стало на мить як із гіпсу виліплене — неживе (Андрій Головко, II, 1957, 76).
2. Предмет, виліплений з цього мінералу. Зупинившись над великим столом з бутафорним полем, вони ніби іншими очима розглядають муляжну пересічену місцевість з мініатюрними горбами та річками. Гіпс, пофарбована тирса, що зображає траву... Як убого! (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 10).
3. мед. Тверда хірургічна пов'язка з цього мінералу, що використовуються при переломах та вивихах. Пробуду тут ще тижнів зо два, поки мені зроблять апарат, заміняючий гіпс (Леся Українка, V, 1956, 38); Моряк.. розповів, що недавно у нього з руки зняли гіпс, але рана ще не загоїлась як слід (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 89). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 73. [1]
