Відмінності між версіями «Ґелкотати»
(Створена сторінка: '''Ґелкотати, -кочу, -чеш, '''''гл. '''''= Ґелґати. '''''Гуси з радощів сичали й ґелкотали. ''Бор. 25. [[...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ґелкотати, -кочу, -чеш, '''''гл. '''''= Ґелґати. '''''Гуси з радощів сичали й ґелкотали. ''Бор. 25. | '''Ґелкотати, -кочу, -чеш, '''''гл. '''''= Ґелґати. '''''Гуси з радощів сичали й ґелкотали. ''Бор. 25. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | '''Ґелґотати''', '''Ґаґати''': дієсл. -ґаю, -єш - Кричати як гуси | ||
| + | |||
| + | ''(Іван Верхратський)'' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Ґелґотати''', очу, очеш, '''Ґелґотіти''', очу, оти́ш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. Підсил. до ґелґати. ''Гусак ґелґоче, витягує довгу шию'' (Олесь Донченко, VI, 1957, 51); ''А по дворах розпачливо кудкудакали кури, ґелґотіли гуси'' (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 393). | ||
| + | |||
| + | 2. Перен., розм. Голосно, нерозбірливо, незрозуміло розмовляти; галасувати. ''Треба руки підкладати, а не дарма ґелґотати'' (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 186); ''З ранку й до ночі.. ґелґотали перекупки'' (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 23); ''На тім кінці столу жінки голосно ґелґотіли'' (Андрій Головко, II, 1957, 63); ''Десь останні торохтіли за горбом в пітьмі обози, і незвично ґелґотіли язики чужі на розі'' (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 80). | ||
| + | |||
| + | ''(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2. - К.: Наукова думка, 1971. — С. 47).'' | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гелготання 1.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гелготання 2.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гуси.jpg|x200px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | <div align="right"></div> | ||
| + | |||
| + | <h3><center>Це цікаво знати!</center></h3> | ||
| + | <hr> | ||
| + | |||
| + | '''Сонник Міллера''': | ||
| + | |||
| + | Докучаюче '''ґелготання''' гусей - нещастя; дивитися на гусей, що пливуть - удача; гуси на траві - сприятливий сон, мертвий гусак - близькі втрати, незадоволення; для люблячого - бачити гусей - нагадування про гідність у стосунках з коханою, про вірність слову; скликати гусей і годувати їх - придбання майна; їсти гусака - деякі сумніви у справах. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | '''[http://zvuki-tut.narod.ru/gusi-gagochut.htm Звуки - ґелготання гусей]''' | ||
| + | |||
| + | ==Інтернет ресурси== | ||
| + | |||
| + | '''[http://www.anthropos.net.ua/jspui/bitstream/123456789/402/1/TW-Kryvoruchka.pdf Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови]''' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Ґе]] | [[Категорія:Ґе]] | ||
Версія за 10:14, 27 жовтня 2013
Ґелкотати, -кочу, -чеш, гл. = Ґелґати. Гуси з радощів сичали й ґелкотали. Бор. 25.
Зміст
Сучасні словники
Ґелґотати, Ґаґати: дієсл. -ґаю, -єш - Кричати як гуси
(Іван Верхратський)
Ґелґотати, очу, очеш, Ґелґотіти, очу, оти́ш, недок.
1. Підсил. до ґелґати. Гусак ґелґоче, витягує довгу шию (Олесь Донченко, VI, 1957, 51); А по дворах розпачливо кудкудакали кури, ґелґотіли гуси (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 393).
2. Перен., розм. Голосно, нерозбірливо, незрозуміло розмовляти; галасувати. Треба руки підкладати, а не дарма ґелґотати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 186); З ранку й до ночі.. ґелґотали перекупки (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 23); На тім кінці столу жінки голосно ґелґотіли (Андрій Головко, II, 1957, 63); Десь останні торохтіли за горбом в пітьмі обози, і незвично ґелґотіли язики чужі на розі (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 80).
(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2. - К.: Наукова думка, 1971. — С. 47).
Ілюстрації
|
|
|
Це цікаво знати!
Сонник Міллера:
Докучаюче ґелготання гусей - нещастя; дивитися на гусей, що пливуть - удача; гуси на траві - сприятливий сон, мертвий гусак - близькі втрати, незадоволення; для люблячого - бачити гусей - нагадування про гідність у стосунках з коханою, про вірність слову; скликати гусей і годувати їх - придбання майна; їсти гусака - деякі сумніви у справах.
Рекомендовані джерела
Див. також
Інтернет ресурси
Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови
