Відмінності між версіями «Обігнати»

Версія за 10:35, 19 листопада 2015

Обігнати. См. Обганяти.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОБГАНЯТИ 1, яю, яєш, недок., ОБІГНАТИ, обжену, обженеш, док., перех. 1. Рухаючись швидше, обминати й залишати позаду кого-, що-небудь; переганяти, випереджати. Після сніданку Дмитро виїжджає на поле. Шляхом його обганяє Мирон Підіпригора, який оце нещодавно.. купив пару кобилок (Михайло Стельмах, II, 1962, 273); Десь на дев'ятий день мандрів обігнали криничани валку своїх полтавських земляків — опішнянців (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 25); // Випереджати, залишати позаду, змагаючись з ким-, чим-небудь у швидкості руху. По полудні знов скаче селом економ, як навіжений. Періщить коня і плигає в стременах, немов хоче коня обігнати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 61); Миттю зірвавшись з своїх місць, ми побігли назустріч загонові, намагаючись обігнати один одного (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 5); * Образно. Одна думка обганяла другу; одна одну випереджала, наче гралися наввипередки (Панас Мирний, I, 1949, 385). 2. перен. Досягати більших успіхів, кращих результатів у чому-небудь порівняно з іншими. [Ярина:] Я знову випередила всіх свинарок: в роботі мене ніхто не обжене (Олександр Корнійчук, II, 1955, 99). 3. у чому, перен. Розвиватися, зростати швидше, ніж хто-, що-небудь. Зменшення забур'яненості має винятково велике значення для льону, бо сходи його довгий час ростуть повільно і бур'яни обганяють їх у рості й глушать (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 88). 4. чим, рідко. Не підпускати (комарів, мух і т. ін.), махаючи чим-небудь; відгапяти. Труп царевича лежав, Над ним Аркадський Підкоморій Любистком мухи обганяв (Іван Котляревський, I, 1952, 268); // від кого — чого. Відганяючи, боронити, захищати. Вони [діти] беруться обганяти його І коня 1 від овадів (Іван Франко, VIII, 1952, 341). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 476.Коментарі (0) ОБГАНЯТИ 2, яю, яєш, док., перех., розм. Те саме, що оббігати. Немає коло возика Лиски! ..І жінки тієї немає. Даринка сюди, Даринка туди, обганяла весь садок (Іван Вирган, В розп. літа, 1959, 271). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 476.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Словник Грінченка Обганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. обігня́ти, обжену, -не́ш, гл. 1) Отгонять, отогнать. Любистком мухи обганяв. Котл. Ен. Злодіїв обганяй та гавкай на звірюку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 84). 2) Обгонять, обогнать (вокругъ чего). Не позволю волів поганяти! — Позволь, мати, хоч раз обігнати. Чуб. V. 218.

Академічний тлумачний словник (1970—1980) ОБГАНЯТИ 1, яю, яєш, недок., ОБІГНАТИ, обжену, обженеш, док., перех. 1. Рухаючись швидше, обминати й залишати позаду кого-, що-небудь; переганяти, випереджати. Після сніданку Дмитро виїжджає на поле. Шляхом його обганяє Мирон Підіпригора, який оце нещодавно.. купив пару кобилок (Михайло Стельмах, II, 1962, 273); Десь на дев'ятий день мандрів обігнали криничани валку своїх полтавських земляків — опішнянців (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 25); // Випереджати, залишати позаду, змагаючись з ким-, чим-небудь у швидкості руху. По полудні знов скаче селом економ, як навіжений. Періщить коня і плигає в стременах, немов хоче коня обігнати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 61); Миттю зірвавшись з своїх місць, ми побігли назустріч загонові, намагаючись обігнати один одного (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 5); * Образно. Одна думка обганяла другу; одна одну випереджала, наче гралися наввипередки (Панас Мирний, I, 1949, 385). 2. перен. Досягати більших успіхів, кращих результатів у чому-небудь порівняно з іншими. [Ярина:] Я знову випередила всіх свинарок: в роботі мене ніхто не обжене (Олександр Корнійчук, II, 1955, 99). 3. у чому, перен. Розвиватися, зростати швидше, ніж хто-, що-небудь. Зменшення забур'яненості має винятково велике значення для льону, бо сходи його довгий час ростуть повільно і бур'яни обганяють їх у рості й глушать (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 88). 4. чим, рідко. Не підпускати (комарів, мух і т. ін.), махаючи чим-небудь; відгапяти. Труп царевича лежав, Над ним Аркадський Підкоморій Любистком мухи обганяв (Іван Котляревський, I, 1952, 268); // від кого — чого. Відганяючи, боронити, захищати. Вони [діти] беруться обганяти його І коня 1 від овадів (Іван Франко, VIII, 1952, 341). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 476.