Відмінності між версіями «Рунка»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | Рунка, -ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый ци — линдрикъ, въ который вкладывается табакъ. Вас. 148. | + | Рунка, -ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый ци — линдрикъ, въ который вкладывается табакъ. Вас. 148. Ру́нка — різновид колючої зброї, що являє собою фактично спис із двома додатковими бічними наконечниками, меншими, ніж центральний; також іноді іменується бойовими вилами |
− | Ру́нка — різновид колючої зброї, що являє собою фактично спис із двома додатковими бічними наконечниками, меншими, ніж центральний; також іноді іменується бойовими вилами | + | |
− | + | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | ===http://ukrlit.org/slovnyk | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник] «Рунка»=== |
− | «Рунка» | + | |
Рунка, ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый ци — линдрикъ, въ который вкладывается табакъ. Вас. 148. | Рунка, ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый ци — линдрикъ, въ который вкладывается табакъ. Вас. 148. | ||
− | |||
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 88. | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 88. | ||
+ | |||
+ | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B0]=== | ||
+ | Ру́нка — різновид колючої зброї, що являє собою фактично спис із двома додатковими бічними наконечниками, меншими, ніж центральний; також іноді іменується бойовими вилами. | ||
+ | |||
+ | |||
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]=== | ===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]=== | ||
− | ===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]== | + | ===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]=== |
− | + | ||
==Іноземні словники== | ==Іноземні словники== | ||
− | ===http://medieval_weapons.academic.ru/23 | + | ===[http://medieval_weapons.academic.ru/23]=== |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
Толкование | Толкование | ||
Рунка и протазан | Рунка и протазан | ||
Рядок 30: | Рядок 27: | ||
В XVII веке протазаны, сделанные точно по образцу старейших саксонских, носили охранники храмов в некоторых восточно-индийских штатах. Такие экземпляры, приобретенные курфюрстом Августом Саксонским в 1771 году, богато украшены гравировкой по железу. Они хранятся в Королевском Историческом музее в Дрездене. | В XVII веке протазаны, сделанные точно по образцу старейших саксонских, носили охранники храмов в некоторых восточно-индийских штатах. Такие экземпляры, приобретенные курфюрстом Августом Саксонским в 1771 году, богато украшены гравировкой по железу. Они хранятся в Королевском Историческом музее в Дрездене. | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:рунка |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:рунка1 |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:рунка2 |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:рунка3|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:рунка4 |x140px]] | ||
+ | |||
+ | |} | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
− | ===https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B0 | + | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B0]=== |
+ | ===Рунка === | ||
Була найбільш популярна в Італії та Іспанії. Широко представлена на зображеннях XV століття як зброя піхоти, проте, на думку В. Бехайма, вона значно древніша. На початку XVI століття набула популярності в лейб-гвардії, а з другої половини XVI століття стала використовуватися як парадна зброя. У збройових колекціях Відня і Мадрида зберігаються складні парадні рунки з позолоченими клинками й обтягнутими шовком держаками, а їхня конструкція дає змогу складати не тільки древко, а й бічні відростки клинка. | Була найбільш популярна в Італії та Іспанії. Широко представлена на зображеннях XV століття як зброя піхоти, проте, на думку В. Бехайма, вона значно древніша. На початку XVI століття набула популярності в лейб-гвардії, а з другої половини XVI століття стала використовуватися як парадна зброя. У збройових колекціях Відня і Мадрида зберігаються складні парадні рунки з позолоченими клинками й обтягнутими шовком держаками, а їхня конструкція дає змогу складати не тільки древко, а й бічні відростки клинка. | ||
Бічні відростки в деяких випадках можуть являти собою заточені леза. Варіанти ж, у яких бічні відростки не є лезами, залежно від їхньої форми можуть вважаються різновидом бойових (або штурмових) вил, або спетумом, також відомим як Фріульський спис. Різниця між такими різновидами рунки, як спетум і бойові вила (або тризуб), полягає в тому, що в бойових вилах вістря бічних відростків дивляться вперед, в той час як у спетума вони дивляться трохи в сторони, або зовсім вигнуті назад, фактично являючи собою гаки. | Бічні відростки в деяких випадках можуть являти собою заточені леза. Варіанти ж, у яких бічні відростки не є лезами, залежно від їхньої форми можуть вважаються різновидом бойових (або штурмових) вил, або спетумом, також відомим як Фріульський спис. Різниця між такими різновидами рунки, як спетум і бойові вила (або тризуб), полягає в тому, що в бойових вилах вістря бічних відростків дивляться вперед, в той час як у спетума вони дивляться трохи в сторони, або зовсім вигнуті назад, фактично являючи собою гаки. | ||
− | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | |
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
Версія за 23:44, 18 листопада 2015
Рунка, -ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый ци — линдрикъ, въ который вкладывается табакъ. Вас. 148. Ру́нка — різновид колючої зброї, що являє собою фактично спис із двома додатковими бічними наконечниками, меншими, ніж центральний; також іноді іменується бойовими вилами
Сучасні словники
УКРЛІТ.ORG_Cловник «Рунка»
Рунка, ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый ци — линдрикъ, въ который вкладывается табакъ. Вас. 148. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 88.
===[1]===
Ру́нка — різновид колючої зброї, що являє собою фактично спис із двома додатковими бічними наконечниками, меншими, ніж центральний; також іноді іменується бойовими вилами.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
«Словники України on-line»
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ
Іноземні словники
[2]
Толкование Рунка и протазан
Рунка (нем. Wolfseisen, фр. roncie, ronsard, ranseur) отличается от обычного копья только тем, что у нее между втулкой и наконечником имеются два отростка в форме полумесяца. Она предстает только как оружие пехоты на изображениях XV века, но на деле оказывается значительно древнее. Рунка была распространена больше при испанском и итальянском дворах, через которые попала в Германию, но широкого применения так и не нашла. Определенные данные об этом оружии, применяемом в начале XVI века, содержатся в книге у Пьетро Монти.109) В качестве боевого оружия рунка сохранилась до второй половины XVI столетия, подчас в причудливых формах и нередко с далеко отстоящими по обе стороны заостренными отростками, с помощью которых намеревались затруднить прорыв фронта пехоты, вооруженной ими.
Вероятно, в первой половине XVI века рунка стала оружием лейб-гвардии Карла V. В оружейном собрании императорского дворца в Вене, как и в королевском оружейном музее в Мадриде, хранятся полностью идентичные по форме рунки, которые, очевидно, принадлежали лейб-гвардии. Их клинки богато украшены и позолочены, древки обтянуты шелком. Они были устроены так, что отроги откидывались на шарнирах, а древко перегибалось в середине для удобства хранения .
Протазан111) (нем. Partisane), собственно говоря, не что иное, как рунка с короткими отростками. Его можно встретить и до XVI века, когда он стал широко применяться в ландскнехтских войсках как командирское древкое оружие. Протазан оставался еще и в XVII веке популярным в Германии и Нидерландах, где стал постепенно оружием высших офицеров. В XVIII веке в немецких войсках полковник, подполковник, капитан, старший лейтенант и лейтенант носили маленький протазан — эспонтон (т.е. копье, лат.espietus, spedus, spentum; непосредственно от Spetum раннего Ренессанса). Около 1770 года они повсюду были сняты с вооружения.112) Ранние протазаны обладали также широким и длинным наконечником (рис. 394, 395), который позже уменьшился. Как оружие лейб-гвардии при некоторых немецких, особенно баварском и саксонском дворах, наконечники были богато декорированы гравировкой по металлу и позолотой (рис. 396). Использовались протазаны в Саксонии в гвардии курфюрста, а позднее в швейцарской гвардии вплоть до ее ликвидации в 1814 году, а также в польской шляхетской гвардии. Однако в войсках он был скорее не оружием, а знаком воинского звания, в соответствии с которым и украшался (рис. 397, 398). В XVII веке протазаны, сделанные точно по образцу старейших саксонских, носили охранники храмов в некоторых восточно-индийских штатах. Такие экземпляры, приобретенные курфюрстом Августом Саксонским в 1771 году, богато украшены гравировкой по железу. Они хранятся в Королевском Историческом музее в Дрездене.
Ілюстрації
x140px | x140px | x140px | x140px | x140px |
Цікаві факти
[3]
Рунка
Була найбільш популярна в Італії та Іспанії. Широко представлена на зображеннях XV століття як зброя піхоти, проте, на думку В. Бехайма, вона значно древніша. На початку XVI століття набула популярності в лейб-гвардії, а з другої половини XVI століття стала використовуватися як парадна зброя. У збройових колекціях Відня і Мадрида зберігаються складні парадні рунки з позолоченими клинками й обтягнутими шовком держаками, а їхня конструкція дає змогу складати не тільки древко, а й бічні відростки клинка.
Бічні відростки в деяких випадках можуть являти собою заточені леза. Варіанти ж, у яких бічні відростки не є лезами, залежно від їхньої форми можуть вважаються різновидом бойових (або штурмових) вил, або спетумом, також відомим як Фріульський спис. Різниця між такими різновидами рунки, як спетум і бойові вила (або тризуб), полягає в тому, що в бойових вилах вістря бічних відростків дивляться вперед, в той час як у спетума вони дивляться трохи в сторони, або зовсім вигнуті назад, фактично являючи собою гаки.