Відмінності між версіями «Форс»
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
ФОРС, у, ч., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.). — Задаються тільки дурні… Можна й без форсу не гірше діло робити… (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 340); —А ти знаєш, — ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, — це не його власна машина. Мені звіздар проговорився. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав, аби мені памороки забити (Драч, Іду… 1970, 72); // Гордощі, пиха, чванливість. Тремтить з жаху гетьманський хижий злодій, Прусацький оберст губить лоск і форс, І чув він: гуркочуть першим плином Революційні грози над Берліном (Бажан, Вибр., 1940, 158). | ФОРС, у, ч., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.). — Задаються тільки дурні… Можна й без форсу не гірше діло робити… (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 340); —А ти знаєш, — ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, — це не його власна машина. Мені звіздар проговорився. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав, аби мені памороки забити (Драч, Іду… 1970, 72); // Гордощі, пиха, чванливість. Тремтить з жаху гетьманський хижий злодій, Прусацький оберст губить лоск і форс, І чув він: гуркочуть першим плином Революційні грози над Берліном (Бажан, Вибр., 1940, 158). | ||
| − | == | + | ==Вірш-притча== |
| − | ===[http:// | + | ===[http://javalibre.com.ua/java-book/book/2927759]=== |
| − | + | ||
| + | '''''ЧОМУ ЧАПЛЯ СТОЇТЬ НА ОДНІЙ НОЗІ | ||
| + | ''''' | ||
| + | Чапля зшила черевички | ||
| + | |||
| + | І мерщій пішла до річки. | ||
| + | |||
| + | — Чапу-лапу, чапу-лапу, | ||
| + | |||
| + | В мене гарні черевички! — | ||
| + | |||
| + | Поки хвастала, ходила, | ||
| + | |||
| + | Черевичок загубила. | ||
| + | |||
| + | І стоїть вона в лозі | ||
| + | |||
| + | На одній своїй нозі, | ||
| + | |||
| + | Другу вгору підіймає — | ||
| + | |||
| + | Черевичка немає. | ||
| + | |||
| + | ''Платон Воронько | ||
| + | '' | ||
| + | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
Версія за 21:40, 24 листопада 2015
Форс, -су, м. = Бута. Фр. (Желех)
Зміст
Сучасні словники
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ФОРС, у, чол., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.). — Задаються тільки дурні... Можна й без форсу не гірше діло робити.., (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 340); — А ти знаєш, — ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, — це не його власна машина. Мені звіздар проговорився. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав, аби мені памороки забити (Іван Драч, Іду.., 1970, 72); // Гордощі, пиха, чванливість. Тремтить з жаху гетьманський хижий злодій, Прусацький обереш губить лоск і форс, І чує він: гуркочуть першим плином Революційні грози над Берліном (Микола Бажан, Вибр., 1940, 158).
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
род. п. -у, м., также форса ж. "сила, высокомерие, чванство", форсить (Лесков). Из франц. fоrсе "сила", откуда и нем. forsch "лихой, молодцеватый" (подробности см. у Гамильшега (ЕW 430), Клюге-Гетце (170)).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ФОРС, у, ч., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.). — Задаються тільки дурні… Можна й без форсу не гірше діло робити… (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 340); —А ти знаєш, — ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, — це не його власна машина. Мені звіздар проговорився. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав, аби мені памороки забити (Драч, Іду… 1970, 72); // Гордощі, пиха, чванливість. Тремтить з жаху гетьманський хижий злодій, Прусацький оберст губить лоск і форс, І чув він: гуркочуть першим плином Революційні грози над Берліном (Бажан, Вибр., 1940, 158).
Вірш-притча
[1]
ЧОМУ ЧАПЛЯ СТОЇТЬ НА ОДНІЙ НОЗІ
Чапля зшила черевички
І мерщій пішла до річки.
— Чапу-лапу, чапу-лапу,
В мене гарні черевички! —
Поки хвастала, ходила,
Черевичок загубила.
І стоїть вона в лозі
На одній своїй нозі,
Другу вгору підіймає —
Черевичка немає.
Платон Воронько
|
|
 |
