Відмінності між версіями «Боз»
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | |
− | + | |- valign="top" | |
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Боз.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Боз1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Боз3.jpg|x140px]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
[[Категорія:Бо]] | [[Категорія:Бо]] |
Версія за 23:46, 16 листопада 2015
Боз, -зу, м. = Бузина. Вх. Пч. II. 36. Під бзом сидить нечистий. ЕЗ. V. 246. Від бзу болить голова. ЕЗ. V. 246.
Зміст
Сучасні словники
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Боз, -зу, м. = Бузина. Вх. Пч. II. 36. Під бзом сидить нечистий. ЕЗ. V. 246. Від бзу болить голова. ЕЗ. V. 246.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БОЗ, у, чол., діал. Бузок. — По-моєму, поберіться навесні. Це найкращий час, як усе зачне розцвітатися. Буде боз, будуть уже конвалії, будуть уже лілеї (Ольга Кобилянська, III, 1956, 268); Панна Маня зірвала гілочку бозу, що цвів понад ослоном (Осип Маковей, Вибр., 1954, 34); * У порівняннях. Лице.. було синє, як боз (Іван Франко, III, 1950, 46).
===«Словники України on-line»===боз – іменник чоловічого роду
(бузок) відмінок однина множина називний боз родовий бо́зу давальний бо́зу, бо́зові знахідний боз орудний бо́зом місцевий на/у бо́зі, по бо́зу кличний бо́зе*
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
"Sambucus, бузина", укр. боз, болг. бъз, сербохорв. баз м., база ж., бзова, зова (из *бъзова), словен. bz, род. п. bza, чеш. bez, род. п. bza, польск. bez, род. п. bzu "сирень", в.-луж. boz, н.-луж. bez, baz. Другая ступень вокализма: бузина. Обычно праслав. *bъzъ относят к названию бука: лат. fagus, др.-исл. bok, греч. , дор. "дуб", с которыми также сравнивается курд. buz "вяз", нов.-исл. beyki "бук" (*baukia-); см. Бартоломэ, IF 9, 271; Остхоф, ВВ 29, 249 и сл.; Бернекер 1, 111; Хоопс, Waldb. 126. •• [См. еще Рудницкий, BPTJ, 15, 1956, стр. 127 и сл. – Т.]