Відмінності між версіями «Форс»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 8: Рядок 8:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Форс.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Форс.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Форс 1.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Форс 1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Форс3.jpg|x140px]]
 
[[Категорія:Фо]]
 
[[Категорія:Фо]]
 
   
 
   
 
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
 
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

Версія за 22:57, 16 листопада 2015

Форс, -су, м. = Бута. Фр. (Желех.).


ФОРС, у, ч., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.). — Задаються тільки дурні… Можна й без форсу не гірше діло робити… (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 340); —А ти знаєш, — ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, — це не його власна машина. Мені звіздар проговорився. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав, аби мені памороки забити (Драч, Іду… 1970, 72); // Гордощі, пиха, чванливість. Тремтить з жаху гетьманський хижий злодій, Прусацький оберст губить лоск і форс, І чув він: гуркочуть першим плином Революційні грози над Берліном (Бажан, Вибр., 1940, 158). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 626.

Форс.jpg Форс 1.jpg Форс3.jpg
Фото