Відмінності між версіями «Слабо»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:slabo1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:slabo1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:slabo2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:slabo2.jpg|x140px]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Поточна версія на 21:07, 27 листопада 2015
Слабо, нар. Плохо, мало. Слабо зродило буришка. Вх. Зн. 64.
Сучасні словники
[1]
СЛАБО, присл.
1. Присл. до слабий 5. Прісцілла хитав заперечливо головою і слабо всміхається (Леся Українка, II, 1951, 451); Дорош потяг на себе двері і переступив через поріг у вузеньку тісну кімнату, слабо освітлену однією лампочкою з газетним абажуром (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 146); — Що тобі? — питає [Оля] слабо. А Мотря добре чує, що О лин голос втратив свою звичайну зрівноваженість (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 25).
2. рідко. Неміцно. Намацав [Василь] цеглину в стіні — слабо трималася. Положив у пазуху, поліз наверх (Гнат Хоткевич, I, 1966, 117).
3. Погано, мало. Слабо зродило буришки [картоплю] (Словник Грінченка); // у знач. присудк. сл. Недобре кому-небудь (про фізичний стан). Дивиться Сторонський на сестру, а вона так посоловіла і на лиці міниться. — Чи не зле вам, сестро? — Слабо мені (Осип Маковей, Вибр., 1954, 110).
СЛАБО... Перша частина складних слів, що відповідає слову слабий у 2, 3, 5 знач., напр.: слабоароматний, слабоконтрастний, слабодухий, слабоосвітлений і т. ін.
Ілюстрації
|
|
