Відмінності між версіями «Дебелий»
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
1. Міцної будови тіла; повний, здоровий. — Він, правда, дебелий, а душа, може, й справді у нього ніжна (Степан Васильченко, I, 1959, 347); Жінка, повільно обсмикуючись та обтрушуючись, підвелася, випросталася на повний зріст: висока, огрядна, дебела (Олесь Гончар, Новели, 1954, 79); | 1. Міцної будови тіла; повний, здоровий. — Він, правда, дебелий, а душа, може, й справді у нього ніжна (Степан Васильченко, I, 1959, 347); Жінка, повільно обсмикуючись та обтрушуючись, підвелася, випросталася на повний зріст: висока, огрядна, дебела (Олесь Гончар, Новели, 1954, 79); | ||
// Міцний, дужий. В широкій, м'язистій спині та в дебелих в'язах вгадувалося незмарноване здоров'я літньої людини, що колись чимало займалася фізичною працею (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 7); Він став тепер дорослим, дужим; руки в нього дебелі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 62). | // Міцний, дужий. В широкій, м'язистій спині та в дебелих в'язах вгадувалося незмарноване здоров'я літньої людини, що колись чимало займалася фізичною працею (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 7); Він став тепер дорослим, дужим; руки в нього дебелі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 62). | ||
| + | |||
2. Міцний, товстий і грубий (про вироби з дерева, заліза і т. ін.). Тесляр колисочку дебелу Майструє в сінях (Тарас Шевченко, II, 1953, 312); Дебелі ворота з дашком були засунені (Петро Панч, III, 1956, 100); Вже коли скує дід Півень воза, то це не віз, а танк! Усе дебеле, жодна гайка не задеренчить (Олесь Донченко, VI, 1957, 451); | 2. Міцний, товстий і грубий (про вироби з дерева, заліза і т. ін.). Тесляр колисочку дебелу Майструє в сінях (Тарас Шевченко, II, 1953, 312); Дебелі ворота з дашком були засунені (Петро Панч, III, 1956, 100); Вже коли скує дід Півень воза, то це не віз, а танк! Усе дебеле, жодна гайка не задеренчить (Олесь Донченко, VI, 1957, 451); | ||
// Товстий, цупкий (про тканини, шкіряні вироби і т. ін.). Як я не шарував себе дебелим утиральником.., — нема тепла, аж зубами почав цокотати (Панас Мирний, IV, 1955, 354); Зерно зсипають у мішки Кропив'яні, дебелі (Андрій Малишко, I, 1956, 310). | // Товстий, цупкий (про тканини, шкіряні вироби і т. ін.). Як я не шарував себе дебелим утиральником.., — нема тепла, аж зубами почав цокотати (Панас Мирний, IV, 1955, 354); Зерно зсипають у мішки Кропив'яні, дебелі (Андрій Малишко, I, 1956, 310). | ||
=СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК= | =СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК= | ||
| − | + | {| class="wikitable" | |
| − | ВІДМІНОК ЧОЛ. РІД ЖІН. РІД СЕР. РІД МНОЖИНА | + | |- |
| − | називний дебелий дебела дебеле дебелі | + | ! ВІДМІНОК !! ЧОЛ. РІД !! ЖІН. РІД !! СЕР. РІД !! МНОЖИНА |
| − | родовий дебелого дебелої дебелого дебелих | + | |- |
| − | давальний дебелому дебелій дебелому дебелим | + | | називний || дебелий || дебела || дебеле || дебелі |
| − | знахідний дебелий, дебелого дебелу дебеле дебелі, дебелих | + | |- |
| − | орудний дебелим | + | | родовий || дебелого || дебелої || дебелого || дебелих |
| − | місцевий дебелому, дебелім дебелій дебелому, дебелім дебелих | + | |- |
| + | | давальний || дебелому || дебелій || дебелому || дебелим | ||
| + | |- | ||
| + | | знахідний || дебелий, дебелого || дебелу || дебеле || дебелі, дебелих | ||
| + | |- | ||
| + | | орудний || дебелим || дебелої || дебелим || дебелими | ||
| + | |- | ||
| + | | місцевий || дебелому, дебелім || дебелій || дебелому, дебелім || дебелих | ||
| + | |- | ||
| + | | | ||
| + | |} | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 17:01, 23 жовтня 2015
Дебелий, -а, -е. 1) Дебелый, плотный, толстый. Я вже був (тоді) дебелим парубком. (О. 1862. II. 24). Важко рушили з місця дебелі воли. О. 1862, IV. 85. На княжому дебелім тілі глибокії на ладо рани. Шевч. 647. Дебеле сукно. Черниг. г. 2) У Шевченка: тяжелый (о горѣ). (Бог) поможе лихо донести і поховать лихе, дебеле в хатині тихій і веселій. Шевч. Ум. Дебеленький, дебелесенький, дебельненький.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Міцної будови тіла; повний, здоровий. — Він, правда, дебелий, а душа, може, й справді у нього ніжна (Степан Васильченко, I, 1959, 347); Жінка, повільно обсмикуючись та обтрушуючись, підвелася, випросталася на повний зріст: висока, огрядна, дебела (Олесь Гончар, Новели, 1954, 79); // Міцний, дужий. В широкій, м'язистій спині та в дебелих в'язах вгадувалося незмарноване здоров'я літньої людини, що колись чимало займалася фізичною працею (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 7); Він став тепер дорослим, дужим; руки в нього дебелі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 62).
2. Міцний, товстий і грубий (про вироби з дерева, заліза і т. ін.). Тесляр колисочку дебелу Майструє в сінях (Тарас Шевченко, II, 1953, 312); Дебелі ворота з дашком були засунені (Петро Панч, III, 1956, 100); Вже коли скує дід Півень воза, то це не віз, а танк! Усе дебеле, жодна гайка не задеренчить (Олесь Донченко, VI, 1957, 451); // Товстий, цупкий (про тканини, шкіряні вироби і т. ін.). Як я не шарував себе дебелим утиральником.., — нема тепла, аж зубами почав цокотати (Панас Мирний, IV, 1955, 354); Зерно зсипають у мішки Кропив'яні, дебелі (Андрій Малишко, I, 1956, 310).
СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
|---|---|---|---|---|
| називний | дебелий | дебела | дебеле | дебелі |
| родовий | дебелого | дебелої | дебелого | дебелих |
| давальний | дебелому | дебелій | дебелому | дебелим |
| знахідний | дебелий, дебелого | дебелу | дебеле | дебелі, дебелих |
| орудний | дебелим | дебелої | дебелим | дебелими |
| місцевий | дебелому, дебелім | дебелій | дебелому, дебелім | дебелих |
Ілюстрації
|
|
|
|
