Відмінності між версіями «Ворожка»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[200px-Taras_Shevchenko_painting_0032.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Гадалка.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [Ворожка.jpg[|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 20:35, 20 грудня 2014
Ворожка, -ки, ж. Гадалка, ворожея. У ворожки хліба трошки. Ном. № 231. Ворожка з бісом накладає. Ном. № 232. Ум. Ворожечка. ворожка — сущ., кол во синонимов: 3 • ворожейка (11) • ворожея (24) • гадалка (17) Словарь синонимов ASIS … Словарь синонимов ворожка — и, ж., заст. 1) Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). 2) Знахарка … Український тлумачний словник ворожка — жаровок овражок … Краткий словарь анаграмм ворожка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).
2. Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
x140px | x140px | [Ворожка.jpg[|x140px]] |
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
