Відмінності між версіями «Жоржина»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 30: Рядок 30:
  
 
Сюди відносяться 9 вельми великих багаторічників з великими голівками квіток, іноді кулястими. У дикорослих американських видів голівка суцвіття завжди складається з квіток двох родів: по краях всього суцвіття розташовані язичкові, або неплодящі, квітки (як у соняшника), зазвичай білого кольору, а в середині (в диску) дрібні трубчасті жовті квіти, що приносять плоди. У наших садах ці форми зустрічаються зрідка, але більшість жоржин всіх відтінків відноситься до маси садових різновидів та махрових сортів, у яких усі серединні квітки перетворені культурою в неплодящі язичкові, внаслідок чого всі суцвіття стає щільнішим, повнішим, доходячи до кулястої форми і різних тонів забарвлення, нерідко навіть із барвистими квітами.
 
Сюди відносяться 9 вельми великих багаторічників з великими голівками квіток, іноді кулястими. У дикорослих американських видів голівка суцвіття завжди складається з квіток двох родів: по краях всього суцвіття розташовані язичкові, або неплодящі, квітки (як у соняшника), зазвичай білого кольору, а в середині (в диску) дрібні трубчасті жовті квіти, що приносять плоди. У наших садах ці форми зустрічаються зрідка, але більшість жоржин всіх відтінків відноситься до маси садових різновидів та махрових сортів, у яких усі серединні квітки перетворені культурою в неплодящі язичкові, внаслідок чого всі суцвіття стає щільнішим, повнішим, доходячи до кулястої форми і різних тонів забарвлення, нерідко навіть із барвистими квітами.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
[[Зображення:Dzordzuna151117.jpg|x140px]])
 +
[[Зображення:Dzordzuna2151117.jpg|x140px]])
 +
[[Зображення:Dzordzuna3151117.jpg|x140px]])
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|a64odalhn0Y}}
 +
{{#ev:youtube|gZTKfbp_aqM}}
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 +
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
 +
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}

Версія за 23:18, 15 листопада 2017

Жоржина, -ни, ж. Раст. георгина, Dahlia variabilis. ЗЮЗО. І. 120. Мил. 13. Нема цвіту світлішого над жоржину. Чуб. V. 440. [1]

Жоржина (лат. Dáhlia) — рід рослин родини Айстрові, або Складноцвіті (Compositae).

Сюди відносяться 9 вельми великих багаторічників з великими голівками квіток, іноді кулястими. У дикорослих американських видів голівка суцвіття завжди складається з квіток двох родів: по краях всього суцвіття розташовані язичкові, або неплодящі, квітки (як у соняшника), зазвичай білого кольору, а в середині (в диску) дрібні трубчасті жовті квіти, що приносять плоди. У наших садах ці форми зустрічаються зрідка, але більшість жоржин всіх відтінків відноситься до маси садових різновидів та махрових сортів, у яких усі серединні квітки перетворені культурою в неплодящі язичкові, внаслідок чого всі суцвіття стає щільнішим, повнішим, доходячи до кулястої форми і різних тонів забарвлення, нерідко навіть із барвистими квітами.

[2]


ЖОРЖИ́НА, и, ж.

1. Трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками і розмножується вегетативним способом. Буйними кущами росли три жоржини, слалася по землі красоля (Шиян, Баланда, 1957, 144).

2. Квітка цієї рослини. Після того якось, на Маковія, Тося подала йому квітку-жоржину (Смолич, Мир.., 1958, 34); * У порівн. Зорі вночі, як жоржини (Мас., Сорок.., 1957, 216).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 544.

Жоржи́на, ни, ж. Раст. георгина, Dahlia variabilis. ЗЮЗО. І. 120. Мил. 13. Нема цвіту світлішого над жоржину. Чуб. V. 440.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 491.

жоржи́на — трав’яниста декора­тивна рослина родини складноцві­тих, що цвіте великими різнобарв­ними квітками і розмножується ве­гетативним способом, а також квіт­ка цієї рослини; квітка походить із Мехіко, в Україну прийшла у XVIIIст.; дуже поширена й улюбле­на в народі, опоетизована в худож­ній творчості. Нема цвіту світлішо­го над жоржину (пісня); Зорі вночі, як жоржини (Т. Масенко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 225.

[3] Жоржина (лат. Dáhlia) — рід рослин родини Айстрові, або Складноцвіті (Compositae).

Сюди відносяться 9 вельми великих багаторічників з великими голівками квіток, іноді кулястими. У дикорослих американських видів голівка суцвіття завжди складається з квіток двох родів: по краях всього суцвіття розташовані язичкові, або неплодящі, квітки (як у соняшника), зазвичай білого кольору, а в середині (в диску) дрібні трубчасті жовті квіти, що приносять плоди. У наших садах ці форми зустрічаються зрідка, але більшість жоржин всіх відтінків відноситься до маси садових різновидів та махрових сортів, у яких усі серединні квітки перетворені культурою в неплодящі язичкові, внаслідок чого всі суцвіття стає щільнішим, повнішим, доходячи до кулястої форми і різних тонів забарвлення, нерідко навіть із барвистими квітами.

Ілюстрації

Dzordzuna151117.jpg) Dzordzuna2151117.jpg) Dzordzuna3151117.jpg)

Медіа

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}