Відмінності між версіями «Долетіти»
Yulia (обговорення • внесок) |
|||
Рядок 68: | Рядок 68: | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:До] | [[Категорія:До] | ||
− | + | [[Файл:Mozhno-doletet-v-sankt-peterburg|міні]] | |
Рядок 74: | Рядок 74: | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
+ | |||
+ | ==Український словник== | ||
+ | ДОЛІТАТИ, аю, аєш, недок., ДОЛЕТІТИ, счу, ети́ш, док. | ||
+ | 1. Летячи, досягати чого-небудь, якого-небудь місця. Ось вона [птиця] долітає до нашого кордону (Юрій Яновський, I, 1954, 8); Бризки [води] долетіли до його морди (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 366); Подумати тільки, в саму голову летіла граната і.. не долетіла (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 70). | ||
+ | 2. Поширюючись, досягати чийого-небудь слуху, нюху (про звуки, запахи). Навколо було тихо, од берега не долітав сюди жоден звук (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 351); Тим часом до Цимбала долітав бурмотіння тітки Килини (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 109); Той регіт долетів до ушей сонного батька (Нечуй-Левицький, I, 1956, 196); Тільки інколи, десь здалеку, долетить гудок паровоза (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 43). |
Поточна версія на 11:29, 17 грудня 2014
Долетіти. См. Долітати.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДОЛЕТІТИ див. долітати. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 358.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ДОЛЕТІ́ТИ див. доліта́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 358.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Долеті́ти Cм. долітати.
«Словники України on-line»
________________________________________ Інфінітив долеті́ти
однина множина
Наказовий спосіб 1 особа долеті́мо, долеті́м 2 особа долети́ долеті́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа долечу́ долетимо́, долети́м 2 особа долети́ш долетите́ 3 особа долети́ть долетя́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. долеті́в долеті́ли жін.р. долеті́ла сер.р. долеті́ло Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник
Безособова форма
Дієприслівник долеті́вши
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
долетіти Глагол 1. см. долітати
Словари и энциклопедии на Академике
• долетіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови • 2 долетіти — див. долітати … Український тлумачний словник • 3 долетіти — [долеит’і/тие] еичу/, еити/ш, еитиемо/, еитиете/; нак. еити/, еит і/т … Орфоепічний словник української мови • 4 долітувати — долетіти, Ол. Див. долітати … Словник лемківскої говірки • 5 доноситися — донестися (про звуки, запахи й под. ставати чутним, відчутним), долітати, долетіти, доходити, дійти, долинати, долинути, досягати, досягти, досягнути, приноситися, принестися, прилітати, прилетіти, прибиватися, прибитися, добігати, добігти,… … Словник синонімів української мови • 6 долітати — а/ю, а/єш, недок., долеті/ти, ечу/, ети/ш, док. 1) Летячи, досягати чого небудь, якого небудь місця. 2) Поширюючись, досягати чийого небудь слуху, нюху (про звуки, запахи) … Український тлумачний словник • 7 подолітати — а/ємо, а/єте, док. Долетіти (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь) … Український тлумачний словник • 8 Саичич, Александр — Проверить информацию. Необходимо проверить точность фактов и достоверность сведений, изложенных в этой статье. На странице обсуждения должны быть пояснения …
Ілюстрації
[[Категорія:До]
Український словник
ДОЛІТАТИ, аю, аєш, недок., ДОЛЕТІТИ, счу, ети́ш, док. 1. Летячи, досягати чого-небудь, якого-небудь місця. Ось вона [птиця] долітає до нашого кордону (Юрій Яновський, I, 1954, 8); Бризки [води] долетіли до його морди (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 366); Подумати тільки, в саму голову летіла граната і.. не долетіла (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 70). 2. Поширюючись, досягати чийого-небудь слуху, нюху (про звуки, запахи). Навколо було тихо, од берега не долітав сюди жоден звук (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 351); Тим часом до Цимбала долітав бурмотіння тітки Килини (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 109); Той регіт долетів до ушей сонного батька (Нечуй-Левицький, I, 1956, 196); Тільки інколи, десь здалеку, долетить гудок паровоза (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 43).