Відмінності між версіями «Мазати»
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Тлумачення, значення слова «Мазати»: | ||
+ | |||
+ | МАЗАТИ, мажу, мажеш; наказ. сп. маж; недок. | ||
+ | |||
+ | 1. перех. Покривати шаром чогось рідкого або жирного. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір'я посіріло (Євген Гребінка, I, 1957, 44); Перше я мазала руку йодом і мочила в солоній воді, але од йоду дуже шкура злазить, то я тепер не мажу і не держу в воді (Леся Українка, V, 1956, 6); Крайнєє мазав дірчастий шматочок французької булки маслом (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 63); * Образно. Хто маже, той і їде (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 17); | ||
+ | // Укривати шаром глини. — А хіба ж ти не міряла сіней мотузком, як мазала діл та стіни? — обізвалась Кайдашиха (Нечуй-Левицький, II, 1956, 328); | ||
+ | // Білити. Вона поздіймала з стін образи, помила їх та заходилась мазати хату (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); Плакала піч у хаті, Біла, немов голубка, Хто ж мене мазать буде, Взяли Марусю люди (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 118); | ||
+ | // неперех., по чому. Робити мазки на якійсь поверхні. Бере [Любов] великого пензля, шпарко маже по дощечці, потім кидає скриньку на землю, фарби і пензлі розсипаються (Леся Українка, II, 1951, 62). | ||
+ | ♦ Мазати п'яти (п'ятки) салом див. сало; Мазати речі [по губах] медом — говорити облесливо; підлещуватися до когось. Там пан-гаман по сто рублів дає Пройдисвіту, що речі медом маже (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 251). | ||
+ | |||
+ | 2. перех., розм. Те саме, що бруднити 1. Мазати одяг; Мазати книжку руками. | ||
+ | |||
+ | 3. перех. і без додатка, зневажл. Невміло, погано малювати. Думаєте, що він [маляр] так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску чи червону, чи бурякову, чи жовту, та так просто й маже чи стіл, чи скриню? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5); — Якось знічев'я взяв я олівця та шматок паперу, а на стіні в нашій кімнаті отак висів козак Мамай з кобзою, то я й почав собі мазати (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 141). | ||
+ | |||
+ | 4. перех., перен., розм. Те саме, що розпещувати; балувати (у 1 знач.). Усі тітки, дядини та кузинки так само пестили Настусю, мазали її та хвалили (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 228). | ||
+ | ♦ Мазати зверху пирогом кого — розпещувати, балувати кого-небудь. — Цить, блазню! Ти, видно, не був ні в кого в руках, видно, не держано тебе як слід... Мазали тебе зверху пирогом... (Панас Мирний, I, 1954, 162). | ||
+ | |||
+ | 5. неперех., фам. Промахуватися (під час стріляння, у грі). — От і промазав, — докірливо буркнув Марко Іванович. — Як і завжди мажеш. Хіба путній мисливець б'є всидячку? (Яків Баш, Надія, 1960, 375). | ||
+ | |||
+ | 6. перех., розм. Те саме, що квацати 2.[http://sum.in.ua/s/Mazaty академічний тлумачний словник] | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 13:07, 11 грудня 2014
Мазати, -мажу, -жеш, гл. 1) Мазать, подмазывать, размазывать. Моїм салом та по мені й мажуть. Ном. 4780. Єдні руки право пишуть, єдні й мажуть. Ном. № 7384. Хто може, той і їде. Ном. № 7400. 2) Облѣпливать глиной, штукатурить. 3) Бѣлить. 4) Пачкать, марать. 5) Баловать, ласкать. Мазати дитину.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Тлумачення, значення слова «Мазати»:
МАЗАТИ, мажу, мажеш; наказ. сп. маж; недок.
1. перех. Покривати шаром чогось рідкого або жирного. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір'я посіріло (Євген Гребінка, I, 1957, 44); Перше я мазала руку йодом і мочила в солоній воді, але од йоду дуже шкура злазить, то я тепер не мажу і не держу в воді (Леся Українка, V, 1956, 6); Крайнєє мазав дірчастий шматочок французької булки маслом (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 63); * Образно. Хто маже, той і їде (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 17); // Укривати шаром глини. — А хіба ж ти не міряла сіней мотузком, як мазала діл та стіни? — обізвалась Кайдашиха (Нечуй-Левицький, II, 1956, 328); // Білити. Вона поздіймала з стін образи, помила їх та заходилась мазати хату (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); Плакала піч у хаті, Біла, немов голубка, Хто ж мене мазать буде, Взяли Марусю люди (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 118); // неперех., по чому. Робити мазки на якійсь поверхні. Бере [Любов] великого пензля, шпарко маже по дощечці, потім кидає скриньку на землю, фарби і пензлі розсипаються (Леся Українка, II, 1951, 62). ♦ Мазати п'яти (п'ятки) салом див. сало; Мазати речі [по губах] медом — говорити облесливо; підлещуватися до когось. Там пан-гаман по сто рублів дає Пройдисвіту, що речі медом маже (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 251).
2. перех., розм. Те саме, що бруднити 1. Мазати одяг; Мазати книжку руками.
3. перех. і без додатка, зневажл. Невміло, погано малювати. Думаєте, що він [маляр] так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску чи червону, чи бурякову, чи жовту, та так просто й маже чи стіл, чи скриню? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5); — Якось знічев'я взяв я олівця та шматок паперу, а на стіні в нашій кімнаті отак висів козак Мамай з кобзою, то я й почав собі мазати (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 141).
4. перех., перен., розм. Те саме, що розпещувати; балувати (у 1 знач.). Усі тітки, дядини та кузинки так само пестили Настусю, мазали її та хвалили (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 228). ♦ Мазати зверху пирогом кого — розпещувати, балувати кого-небудь. — Цить, блазню! Ти, видно, не був ні в кого в руках, видно, не держано тебе як слід... Мазали тебе зверху пирогом... (Панас Мирний, I, 1954, 162).
5. неперех., фам. Промахуватися (під час стріляння, у грі). — От і промазав, — докірливо буркнув Марко Іванович. — Як і завжди мажеш. Хіба путній мисливець б'є всидячку? (Яків Баш, Надія, 1960, 375).
6. перех., розм. Те саме, що квацати 2.академічний тлумачний словник