Відмінності між версіями «Мазати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 5: Рядок 5:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
 +
Тлумачення, значення слова «Мазати»:
 +
 +
МАЗАТИ, мажу, мажеш; наказ. сп. маж; недок.
 +
 +
1. перех. Покривати шаром чогось рідкого або жирного. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір'я посіріло (Євген Гребінка, I, 1957, 44); Перше я мазала руку йодом і мочила в солоній воді, але од йоду дуже шкура злазить, то я тепер не мажу і не держу в воді (Леся Українка, V, 1956, 6); Крайнєє мазав дірчастий шматочок французької булки маслом (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 63);  * Образно. Хто маже, той і їде (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 17);
 +
//  Укривати шаром глини. — А хіба ж ти не міряла сіней мотузком, як мазала діл та стіни? — обізвалась Кайдашиха (Нечуй-Левицький, II, 1956, 328);
 +
//  Білити. Вона поздіймала з стін образи, помила їх та заходилась мазати хату (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); Плакала піч у хаті, Біла, немов голубка, Хто ж мене мазать буде, Взяли Марусю люди (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 118);
 +
//  неперех., по чому. Робити мазки на якійсь поверхні. Бере [Любов] великого пензля, шпарко маже по дощечці, потім кидає скриньку на землю, фарби і пензлі розсипаються (Леся Українка, II, 1951, 62).
 +
♦ Мазати п'яти (п'ятки) салом див. сало; Мазати речі [по губах] медом — говорити облесливо; підлещуватися до когось. Там пан-гаман по сто рублів дає Пройдисвіту, що речі медом маже (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 251).
 +
 +
2. перех., розм. Те саме, що бруднити 1. Мазати одяг; Мазати книжку руками.
 +
 +
3. перех. і без додатка, зневажл. Невміло, погано малювати. Думаєте, що він [маляр] так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску чи червону, чи бурякову, чи жовту, та так просто й маже чи стіл, чи скриню? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5); — Якось знічев'я взяв я олівця та шматок паперу, а на стіні в нашій кімнаті отак висів козак Мамай з кобзою, то я й почав собі мазати (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 141).
 +
 +
4. перех., перен., розм. Те саме, що розпещувати; балувати (у 1 знач.). Усі тітки, дядини та кузинки так само пестили Настусю, мазали її та хвалили (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 228).
 +
♦ Мазати зверху пирогом кого — розпещувати, балувати кого-небудь. — Цить, блазню! Ти, видно, не був ні в кого в руках, видно, не держано тебе як слід... Мазали тебе зверху пирогом... (Панас Мирний, I, 1954, 162).
 +
 +
5. неперех., фам. Промахуватися (під час стріляння, у грі). — От і промазав, — докірливо буркнув Марко Іванович. — Як і завжди мажеш. Хіба путній мисливець б'є всидячку? (Яків Баш, Надія, 1960, 375).
 +
 +
6. перех., розм. Те саме, що квацати 2.[http://sum.in.ua/s/Mazaty академічний тлумачний словник]
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 13:07, 11 грудня 2014

Мазати, -мажу, -жеш, гл. 1) Мазать, подмазывать, размазывать. Моїм салом та по мені й мажуть. Ном. 4780. Єдні руки право пишуть, єдні й мажуть. Ном. № 7384. Хто може, той і їде. Ном. № 7400. 2) Облѣпливать глиной, штукатурить. 3) Бѣлить. 4) Пачкать, марать. 5) Баловать, ласкать. Мазати дитину.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках


Тлумачення, значення слова «Мазати»:

МАЗАТИ, мажу, мажеш; наказ. сп. маж; недок.

1. перех. Покривати шаром чогось рідкого або жирного. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір'я посіріло (Євген Гребінка, I, 1957, 44); Перше я мазала руку йодом і мочила в солоній воді, але од йоду дуже шкура злазить, то я тепер не мажу і не держу в воді (Леся Українка, V, 1956, 6); Крайнєє мазав дірчастий шматочок французької булки маслом (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 63); * Образно. Хто маже, той і їде (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 17); // Укривати шаром глини. — А хіба ж ти не міряла сіней мотузком, як мазала діл та стіни? — обізвалась Кайдашиха (Нечуй-Левицький, II, 1956, 328); // Білити. Вона поздіймала з стін образи, помила їх та заходилась мазати хату (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); Плакала піч у хаті, Біла, немов голубка, Хто ж мене мазать буде, Взяли Марусю люди (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 118); // неперех., по чому. Робити мазки на якійсь поверхні. Бере [Любов] великого пензля, шпарко маже по дощечці, потім кидає скриньку на землю, фарби і пензлі розсипаються (Леся Українка, II, 1951, 62). ♦ Мазати п'яти (п'ятки) салом див. сало; Мазати речі [по губах] медом — говорити облесливо; підлещуватися до когось. Там пан-гаман по сто рублів дає Пройдисвіту, що речі медом маже (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 251).

2. перех., розм. Те саме, що бруднити 1. Мазати одяг; Мазати книжку руками.

3. перех. і без додатка, зневажл. Невміло, погано малювати. Думаєте, що він [маляр] так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску чи червону, чи бурякову, чи жовту, та так просто й маже чи стіл, чи скриню? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5); — Якось знічев'я взяв я олівця та шматок паперу, а на стіні в нашій кімнаті отак висів козак Мамай з кобзою, то я й почав собі мазати (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 141).

4. перех., перен., розм. Те саме, що розпещувати; балувати (у 1 знач.). Усі тітки, дядини та кузинки так само пестили Настусю, мазали її та хвалили (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 228). ♦ Мазати зверху пирогом кого — розпещувати, балувати кого-небудь. — Цить, блазню! Ти, видно, не був ні в кого в руках, видно, не держано тебе як слід... Мазали тебе зверху пирогом... (Панас Мирний, I, 1954, 162).

5. неперех., фам. Промахуватися (під час стріляння, у грі). — От і промазав, — докірливо буркнув Марко Іванович. — Як і завжди мажеш. Хіба путній мисливець б'є всидячку? (Яків Баш, Надія, 1960, 375).

6. перех., розм. Те саме, що квацати 2.академічний тлумачний словник

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання